Микола Хомич з Рівненщини тримає бджіл із 1992 року, має понад 50 наукових публікацій у міжнародних журналах про комах. Чоловік пішов добровольцем на фронт. Поки він служив — його пасіку доглядали племінник і колеги-пасічники. Повернувшись, він знову зайнявся вуликами. Про власні спостереження за бджолами та про те, як видобуває мед, він розповів Суспільному.
Перший рій бджіл, за словами Миколи Хомича, він спіймав 34 роки тому, з того часу самостійно займається бджільництвом:
“У дитинстві, ще років шість-сім, тато ловив рої. Допомагав. Дідусь на пасіці також прилучав. Далі — все життя. Після того як закінчив інститут, у Житині побудував хату і спіймав перший рій. З того часу бджілки разом зі мною, чи я з ними”.
Зараз його вулики стоять у Бармаках — на околиці Рівного, біля природного заповідника. Місце обрав свідомо.
“У місті можна сказати, що мед чистіший, ніж десь у селі, тому що кількість пестицидів, які дають аграрії, дуже велика. Про місто, ви скажете, що є вуглекислий газ, є викиди — та зараз вже немає. Машини зараз їздять з каталізаторами”.
Бджільництво — не єдине захоплення Миколи Хомича. Він — ентомолог із приватною колекцією викопних комах в Україні: усі вони знайдені в бурштині й мають вік приблизно 40 мільйонів років. Більшість зразків передали до Інституту зоології імені Шмальгаузена в Києві.
“Еталон повинен бути доступний у будь-який час усім науковцям світу”, — пояснює чоловік рішення передати колекцію до музею.
Цьогоріч, після зими й весни, втрати були навіть у досвідчених пасічників. Серед загроз для бджіл: кліщ вароа, трахейні й американські кліщі, американський і європейський гнилецьЦе небезпечна інфекційна хвороба розплоду бджіл, яка викликає загибель личинок і здатна швидко знищити бджолосім'ю, а також зміна клімату, яка підсилює всі ці ризики.
Окрема проблема — оброблення полів пестицидами. Цього сезону пасічник домовився з місцевим агрономом та керівниками місцевої громади обробити ріпак у менш небезпечний для бджіл спосіб.
“Дякую їм — вони пішли нам назустріч, бджілки лишились живими, і їхній урожай зараз великий”, — зазначив пасічник.
За словами Миколи Хомича, в Україні у 1980 роках налічували орієнтовно 320 видів бджіл. Зараз їх менше. Однак, пасічник висловив впевненість:
“Якщо вона до нас жила 40 мільйонів років — вона переживе і нас. Вона вміє пристосовуватись”.
У 2022 році Микола Хомич пішов добровольцем до війська. Повернувся після комісування за віком. Поки він був на фронті, пасіку доглядали племінник Леонід і колеги — Микола і Володя, яких уже немає.
“Війна — це страшна штука, краще її не згадувати. Хлопці, хай там усім удачі, щоб прийшли швидше і життя зберегли”, — розповів Микола Хомич.
