Щодня Ніна Костюкевич із села Малеве на Рівненщині прокидається о шостій ранку і йде напувати своїх трьох корівок та двох бичків. Потому жінка доїть худобу і з частини молока готує сири, рештою — напуває двох теляток і кицьку. У цей час її чоловік Олександр Костюкевич виганяє худобу на пасовище. Попри фізичну працю і невеликі заробітки, кажуть: корови для них — це релакс.

Ранок господині Ніни Костюкевич розпочинається з догляду за худобою. О сьомій ранку набирає з криниці воду, щоб напоїти та помити їх. Опісля — доїть трьох корів та кормить двох бичків.

"Тут, в селі, небагато клієнтів. Ну, щось можна заробляти. Фактично зараз я небагато заробляю, але мінімум тисячу в тиждень маю з корівок. Нібито свій труд не рахуєш, а якщо взяти все порахувати, то воно звичайно, що в збиток. Ми подалися на державну дотацію. Сім тисяч на одну корову — це на два роки", — розповіла власниця корів.

Тримають три корови, два бички і двох телят: господарство подружжя Костюкевичів із села Малеве на Рівненщині

Ніна Костюкевич миє корів. Суспільне Рівне

Корови та бички подружжя Костюкевичів. Суспільне Рівне

Доїння корів. Суспільне Рівне

Дотація, про яку згадала Ніна Костюкевич — це допомога від держави, на яку упродовж минулого місяця подавались власники трьох і більше корів. Зі слів жінки, попри таку підтримку, тримати рогату худобу важко.

"Чоловік з мене сміявся, що поїхали, бо треба купити макухиМакуха — це твердий залишок, який утворюється після вичавлення (пресування) олії з насіння олійних культур, ліків для корів. І ми купили. Кажу: «Я ще нічого не заробила, а вже витратила гроші». Подивлюсь на них, а мені їх збути шкода. Це мій релакс. Хоч фізично буває і легше, і тяжче, але я біля них розслабляюсь, я з ними говорю, я можу їм будь-що сказати, а вони слухають", — поділилася Ніна Костюкевич.

Власник корів Олександр Костюкевич. Суспільне Рівне

Після того, як корів подоїли, пані Ніна проціджує молоко і напуває телят. Її чоловік, пан Олександр, жене корів на пасовище. Корови з цієї та сусідніх вулиць випасають на лузі біля річки.

"Корівки наші ходять тут, де хочуть. Воля і свобода їм. Тут річечка, канавочка, ставочок там. Все тут є. Живи і радій. Якщо спекотно, то так, заходять у воду і стоять там. Я вже 60 [років — ред.], напевно, пасу. Я в перший клас пішов. Скільки мені було, шість років. І з тих пір у батька було 18 штук, я їх пас, на Поліссі там. Переїхав сюди, то я люблю, щоб у мене багато було корів, отака звичка. І жінка так звикла, то ми й тримаємо", — розповів Олександр Костюкевич.

Олександр Костюкевич жене корів на пасовище. Суспільне Рівне

Корови на пасовищі. Суспільне Рівне

Зі слів господині Ніни Костюкевич, молоко її корів має солодкуватий смак.

"Молочко дуже смачне. Зараз, коли на паші, то молочко жовтеньке, смачненьке, є сметанка. Роблю сири: молоді сири, звичайний сир, сметану. Все молочне, все своє, все домашнє", — додала жінка.