"Ми просто потребуємо, щоб вони мали гідне християнське поховання", — так про пошуки своїх рідних, які загинули під час Другої світової війни в селі Угли на Рівненщині, зазначила голова товариства "Польсько-українське примирення" Кароліна Романовська. Роботи на місці поховання українців та поляків стартували 23 березня й триватимуть тиждень. Пошуки проводять спільно Український інститут національної пам'яті та Поморський медичний університет, що в Польщі.
Ранок 23 березня розпочався з того, що команда вибухотехніків оглянула місце масового поховання поляків та українців, які загинули під час Другої світової війни. За кілька годин там розпочалися пошукові роботи, які спільно проводять представники України та Польщі.
"Український інститут національної пам'яті ініціював проведення даної експедиції і звернувся до Меморіально-пошукового центру "Доля", щоб отримати відповідні погодження. Відповідно, Меморіально-пошуковий центр "Доля" ще в минулому році отримав погодження, дозвіл від Міністерства культури та інформаційної політики України на пошукові земляні роботи", — розповів директор центру "Доля" Святослав Шеремета.
Пошукова експедиція триватиме тиждень, повідомив він:
"Якщо буде віднайдено місце поховань, буде розпочата процедура отримання дозволів на ексгумацію і на перепоховання, і будуть проведені ексгумаційні дослідження. Якщо не будуть віднайдені місця поховань, ну то ми вже з представниками наших партнерів проговоримо, які наші подальші дії".
З польської сторони наукову делегацію в Углах очолює професор Анджей Оссовський з Поморського медичного університету.
"Разом працюють спеціалісти з українського та польського боку. Це перший етап роботи. У нас спеціалістів 14 осіб. З української сторони теж є вісім осіб. Так разом десь біля двадцяти фахівців", — зазначив Анджей Оссовський.
Приїхала в Угли на час проведення пошукових робіт голова товариства "Польсько-українське примирення" Кароліна Романовська. Зі слів жінки, у селі поховано 18 її родичів. Вона зауважила, що упродовж кількох років намагалась отримати необхідні дозволи на пошук своїх рідних та інших жителів села, які загинули 12 травня 1943 року під час збройного нападу на Угли.
"На нашу думку, не йдеться про те, щоб забрати їх до Польщі. Їхнє місце — тут. Але вони ніколи не були поховані за християнським обрядом. Ми хочемо, щоб кожен з них отримав своє ім'я, для того ми провели генетичні дослідження. Ми знаємо імена і прізвища членів нашої родини. Родини знають, хто там лежить. Ми просто потребуємо, щоб вони мали гідне християнське поховання", — пояснила Кароліна Романовська.
Єдина жива очевидиця збройного нападу на село — Марія Наливайко. Коли невідомі зі зброєю прийшли вбивати поляків та деяких українців, їй було два роки і чотири місяці. Нападники застрелили матір та тітку жінки. Марія розповіла, що хоче, аби її рідних знайшли.
"Ну нехай копають, але ж як будуть те робити і скажуть, знайдуть, то ми заберемо вже маму і поховаємо тут, у селі, чи як. То було б краще знайти, якби могила була мамина. А то ж їх там усіх поскидали. Як будуть розкопувати, чи воно правда, що там 75 душ у одну яму повкидали", — зазначила Марія Наливайко.
Достеменно невідомо, хто саме напав на жителів села Угли, зауважив кандидат історичних наук Микола Посівнич.
"Банди такі розбійників, сокирників, які просто грабували, як і українські села, так і польські. У цій ситуації ми не маємо повних і достовірних документів, чи свідчень, хто б вчинив напад на Угли й інші польські і українські села, бо у цей час взаємно вони знищувалися. Ми бачимо, що в цей час симетрично діяло, як і польське підпілля, так і армія УПА. На мою думку, нема достовірних таких даних, які б бачили, що Угли ліквідували саме підрозділи Української повстанської армії", — зазначив історик.
Проведення пошукових та ексгумаційних робіт допоможе детальніше дізнатися про події того часу і позитивно вплине на українсько-польські стосунки, припустив Микола Посівнич.
"Кожна жертва, кожен вбитий має мати право на пошанування і захоронення, згідно християнських традицій. І в цих моментах ми маємо піти до класичного такого вислова "прощаємо і просимо вибачення". Бо в цій війні немає винуватих і немає переможців. Ми повинні вийти на це спільне вшанування українських жертв, польських жертв на території України і на території Польщі, бо і там , і там були такі ж акції", — пояснив кандидат історичних наук.
Голова товариства "Польсько-українське примирення" Кароліна Романовська додала:
"Маю надію, що президент Польщі і президент України знайдуть таку можливість з'явитись тут, на цих теренах в Углах, і разом з нами вшанувати загиблих на похованні, бо мені здається, що це буде жестом до примирення між Польщею та Україною".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
