Рівненщина — один із найбільш лісистих регіонів України, де деревообробна промисловість забезпечує значну частку економіки області. Та разом з робочими місцями і податками мешканці отримують й інші наслідки: викиди пилу та формальдегіду, шумове забруднення, можливі скиди у водойми.
Чи можуть промислові підприємства розвивати економіку та водночас не нищити довкілля — Суспільне й телерадіокомпанія "РІВНЕ 1" підготували екологічне розслідування "Заводи працюють — природа гине?".
Керівниця юридичного відділу Міжнародної БО "Екологія-Право-Людина" зауважила, що небезпека від підприємств залежить від особливостей виробництва та хімікатів, які вони використовують.
"Наприклад, для виробництва тих же ж плит ДСП, які клеючі речовини, які інші речовини, які використовуються в процесі виробництва. І залежить також від того, наскільки підприємство буде дотримуватися вимог природоохоронного законодавства, наскільки будуть встановлені необхідні фільтри, очисне обладнання для того, щоб зменшувати викиди навколишньому середовищі", — розповіла Ольга Мелень-Забрамна.
За даними Рівненської обласної державної адміністрації, підприємства регіону забезпечують 62% загальноукраїнського виробництва фанери, 43% — деревостружкових плит і 72% окремих видів меблів (зокрема диванів-трансформерів).
Іван Нечипорук понад 10 років живе у Костополі поруч із деревообробним підприємством. Чоловік скаржиться на постійний шум та токсичний запах деревини.
За його словами, до війни місцеві жителі неодноразово зверталися до мера та проводили мітинги, але ситуація не змінилася.
"Раніше воно не замовкало. Постійно. Круглі сутки працювало. Оце і почалась війна. Бувало таке, що стоїть пару днів завод. Хоча це зараз не всі труби працюють. Не на "повну мощ роботає". І чути звук. Оце вночі ще крепше. Допустим, цієї ночі спати неможливо, мусили всі вікна закривати, спати жарко, бо дітей будуть, ну і запах іде. Оце зараз ми чуємо такий токсичний запах деревини, "непонятно", формалін, там клія, це все випаровується. Для всього району, хто тут проживає, всі недовольні, всі "обіжаються". Раніше зверталися", — розповів Іван Нечипорук.
Лікарка загальної гігієни відділу безпеки середовища життєдіяльності Наталія Будинка зауважила, що тривале проживання в зоні викидів деревообробних підприємств може спричинити захворювання алергізуючого характеру.
Зокрема, йдеться про бронхіальну астму, хронічний бронхіт, фарингіт, ларингіт, алергічний риніт та кон'юнктивіт.
"Страждатиме серцево-судинна система. Можлива гіпертонічна хвороба, порушення ритму, з боку ервової системи спостерігатиметься головний біль, безсоння, порушення сну, також дратівливість. Але варто зауважити, що це в разі перевищення викидів. В разі перевищення і тривалого проживання. Не одноразового перебування в такій ситуації, а тривалого проживання, коли хронічно діятиме таке перевищення", — зазначила Наталія Будинка.
За інформацією від Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації — вплив промислового виробництва на довкілля негативний, адже забруднюються всі оболонки Землі.
Більше про те, чи можуть промислові підприємства розвивати економіку та водночас не нищити довкілля — дивіться на YouTube Суспільне Рівне.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
