Військовослужбовиці, які двічі добровільно долучились до війська, Іванна Подковко та Євгенія Савич вперше підписали контракти з бойовими частинами у 2017 році, служили на сході України, демобілізувалися, але після початку повномасштабного вторгнення вирішили знову повернутись до війська. Тепер військові служать у Рівненському районному ТЦК та СП.
Іванна Подковко пригадала, як підписала контракт, коли їй виповнилось 24, у 2017 році:
"Виїзди у зону виконання, вони не були на декілька днів... Це було по декілька місяців, по чотири переважно. Ти з дитиною вчиш уроки по "вайберу". Зі зв'язківця я потім потрапила в штаб у стройову частину. Працювала переважно з документами. Довідки, оформляли посвідчення учасника бойових дій хлопцям".
У війську Іванна служила зі своїм чоловіком Андрієм. У травні 2023 року під час штурму він зник на Бахмутському напрямку, його доля досі невідома. Через рік, в липні 2024 року, Іванна вийшла з декрету та вирішила мобілізуватись вдруге.
"Треба міняти тих хлопців, які сидять там постійно, безперестанку в холоді. Вони стараються, роблять максимально можливе, що можуть. У нас закінчуються резерви. Я бачу, які втомлені сюди люди приходять. Зараз я старший офіцер адміністративного відділення, до того була начальником групи соціальної роботи. Тобто, всі демобілізовані, які приходили хлопці, то, переважно, всі оформлювались у нас з інвалідністю, травмами, пораненнями. Це були родини зниклих, загиблих", — поділилася Іванна Подковко.
Військова розповіла, що про повернення у військо не жалкує. Вона намагається бути прикладом для своїх дітей Анни та Тимофійка, а ще — допомагати сім'ям бійців.
"Ця мобілізація для мене була поштовхом, тому що в мене багато побратимів і друзів, які як з 2014, 2015 пішли служити, і так безперестанку й служать. Можливо, тут на певному етапі хоч маленька така ланка змінить щось і вони зможуть частіше приїхати у відпустку, бачити своїх діток, сім'ї. Це було прийняте рішення. І я розуміла, на що я йду", — зазначила Іванна.
Євгенія Савич також підписала перший контракт у 2017 році.
"Познайомилася з чоловіком в 2016 році. Він служив, вже підписав контракт. Ми одружилися через півроку після знайомства. Ну, і він каже: «Все, я їду». Я ж: «Як це ти їдеш? Я хочу завжди з тобою бути». І тоді постало питання: «Може, ти також підеш служити»? Я подумала: а чого б і ні? І також підписала контракт. Батьки дуже переживали, відмовляли. Ну, я їх заспокоїла. Сказала: «Все буде добре, я ж не сама»", — розповіла вона.
За словами військової, після навчання вона поїхала на ротацію у Костянтинівку:
"Єдине, що мене тішило, що я їду до свого чоловіка. Він також служив у цій бригаді, мене там чекав. Я була на чергуваннях телефоністкою, в основному на ніч заступала. Обстріли — про це все доповідала і фіксувала. Спочатку важко було, потім звикла. Не спала ні годинки, сиділа увесь час, все ж потрібно було фіксувати. Найскладніше, найжахливіше — дізнаватись, коли хтось поранений, або, не дай Бог, загиблий".
Вдруге Євгенія мобілізувалась у листопаді 2023 року. Її чоловік також продовжує службу у бойовому підрозділі.
"Мене тягнуло на службу. Я звикла за ці три роки, стала офіцером. І піду, думаю, служити, може десь когось заміню ще, щоб була заміна і хлопцям, і дівчатам нашим. Мені це приємно. Я частина війська, Збройних сил України", — поділилася військова.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
