На хуторі Доброволька, який розташований за 20 кілометрів від Рівного, кіз та котів більше, аніж людей. Постійно там живе не більше 10 жителів. Частина будинків пустує або ж їх використовують як дачі. Хутір входить до складу Дядьковицької громади.
Богдан Магола переїхав з Рівного на хутір 20 років тому. Разом із ним — дружина та син. Чоловік — на пенсії й шість років тому завів кіз. Тепер у нього їх п’ять: кози — Чіта, Зіта та Леді, козлики — Принц та Шон.
"Шукали щось дорожче, знаєте, щось таке сучасніше, але там такі ціни, а купляти нема що. Заїхали сюди, найдешевше оголошення в газеті знайшли, я глянув, мені сподобалось. Кажу, якщо жінці сподобається, то будемо купувати [будинок — ред.]", — розповів чоловік.
Влітку 2024 року на території хутора збили ракету, кілька будинків були пошкоджені. Серед них і будинок Богдана Маголи.
"Тут все розтрусило, дах розвалило, мали роботу теж. Потім сільська рада допомогла — п'ять тисяч гривень дала, церква дала — дві тисячі. Там ще парафіян двоє дали по тисячі. Ще чотири додав, і я половину хати перекрив. Металопрофіль купив і перекрив. Другу половину залишилося, якось перекриємо", — додав чоловік.
Хутір Доброволька був заснований у 1933 році. Прадід Світлани Руди — один із перших поселенців.
"Поляки дозволили займати землю і розбудовуватися тут, де ти вибереш. В основному жителі нашого хутора — це люди, котрі переїхали із сучасної Зорянської сільської ради. Це Диків, Сморжів, Білів. 17 будинків було забудовано. Сім'ї не були великі, до речі. Було по двоє-троє дітей. Ходили до школи в Дядьковичі 35-37 дітей, як коли. Добратись було важко. Бабуся розповідала, що сніги замітали, а в школу потрібно було йти. Цивілізація, по суті, прийшла на цей хутір у 1969–70-х роках, коли провели нам світло", — пояснила Світлана Руда.
Більше про хутір дивіться у випуску "Село… де люди?".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
