Карачун — найменше село Малинської громади, де після тривалої перерви зростає кількість дітей. Розташоване воно за 75 кілометрів від Рівного посеред лісу. Понад 20 років там не жили діти, наразі їх — дев’ять. Восьмеро навчаються у школі. Історію населеного пункту Карачун — дивіться у новому випуску програми "Село… де люди?".
Зі слів голови Малинської громади Анатолія Дімітрова, він добре знає Карачун, оскільки у дитинстві часто бував там у бабусі.
"Моя бабця жила тут до 2000 року. Тут недалечко її хата, вона збереглася. Ми тут у дитинстві гостювали й допомагали бабі по господарству. В основному ми тут пасли корів. Це така моя пам'ять про цей населений пункт. Тут були господарі, вони тримали кожен по одній, по дві корови. А один господар, він на хуторі живе, то тримав 10. Це таке було село працьовитих людей, хліборобів", — розповів Анатолій Дімітров.
Він зазначив, що тепер село Карачун — найменший населений пункт громади. У ньому зареєстровані 26 людей:
"З них — дев'ять дітей. Восьмеро — шкільного віку, одна дитина дошкільного віку. Дане село не має ніякої інфраструктури: ні амбулаторії, ні ФАПу, ні школи, ні магазину. Помаленьку функціонує, і народжуються тут діти, яких не було понад 20 років. То я вважаю, що це село має перспективу", ― зазначив голова Малинської сільської ради.
Наталія — корінна жителька Карачуна. Діти навчаються у школі, а вона займається домашнім господарством.
"Помаленьку собі живемо тут. Дітей в школу приїжджає автобус, забирає. Раз на місяць приїжджає пошта. Привозить продукти, пенсію. Діти йдуть у школу, то ми даємо гроші на хліб чи дріжджі, на крупи, щоб привезли. А ні — то чоловік їздить у Малушку на роботу і заїжджає в магазин. Запасаємося наперед, щоб були й олія, і крупи. Решта — все своє є. Садимо городи, тримаємо овечок, поросят, корову, коня", — розповіла жінка.
Більше про село дивіться у випуску програми "Село… де люди?".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
