21 листопада в Україні відзначають День Гідності і Свободи — дату, що об’єднує дві ключові події новітньої історії: Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-го. Для Рівненщини цей день має особливе значення: жителі області була активними учасниками обох.
Про те, як змінилися українці та як ці процеси відчувають на Рівненщині, в ефірі Українського радіо. Рівне розповів кандидат історичних наук, доцент кафедри журналістики та українознавства Національного університету водного господарства і природокористування Олександр Крупка.
"Ми живемо в режимі революційних змін майже ціле покоління"
За словами історика, від першої революції минув уже 21 рік, проте українці продовжили жити в умовах постійних суспільних трансформацій.
"Люди, які народилися 20 років тому, живуть в перманентному процесі революційних перетворень, можливо, навіть хтось вже звик. Разом з тим, суспільство по-різному переживає ці процеси. Напевно, оця різність реакцій і визначає наше сьогодення. Залишаються надії, що все-таки революція завершиться, і вона завершиться позитивним результатом, і ми перейдемо до періоду стабільності та стабільного зростання", — поділився Олександр Крупка.
Він наголосив, що революційні події логічно переросли у війну, і саме вона продовжує формувати українську політичну націю.
Попри тривалу війну, суспільство демонструє стійкість, додав він, і на підтвердження цього навів соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології, результати якого опублікували улітку 2025 року.
"З'ясували, що 64% українців вважають, що ми рухаємося в правильному напрямку, в українців є більше надії і віри, аніж зневіри, розгубленості, втрати єдності. Тому, можна сказати, що дві третини людей продовжують вважати, що ми на правильному шляху, і нам вдасться ці революційні зміни перетворити на той стартовий майданчик, який, зрештою, завершиться не тільки нашим виживанням, а нашим якимось поступальним розвитком", — зазначив історик.
Європейська інтеграція
Однією з ключових вимог Майдану був курс на Європейський Союз. Україна за десять років здійснила, як розповів історик, "квантовий стрибок", однак темпи змін суспільства і державних інституцій різняться:
"Суспільство змінюється швидше, а ось державні інституції, звичайно, поступовіше. Це, напевно, нас теж трошки не дуже влаштовує, тому що ми хотіли б синхронізації цього процесу: щоб і суспільний поступ, і державні зміни відбувалися більш-менш одночасно. Тут є прогрес, але і певна стагнація. В часи, коли викриваються не дуже приємні для всіх нас новини, нас теж може охоплювати розчарування, зневіра".
Він підкреслив, що Україна практично наблизилась до етапу повноправного членства в ЄС, однак попереду — найскладніша частина реформ.
Самоорганізація як національна риса
Історик нагадав, що Майдан дав Україні потужний досвід "горизонтальних зв’язків" і волонтерства. За останні три роки приблизно 80% українців долучалися до громадських або волонтерських ініціатив, додав пан Олександр.
"Це унікальна риса, яка проявляється у критичні моменти. Але важливо зберігати її не тільки під час загроз, а й у повсякденному житті — у громадах, організаціях, локальних спільнотах. Тобто, насправді, об'єднуватися проти певних труднощів можна усюди, де існує проблема, по-перше, а по-друге, де люди відчувають свою силу і хочуть щось змінити на краще", — зазначив він.
Головний виклик — зберегти єдність
На думку Олександра Крупки, у гібридній війні, яку веде Росія, найбільшою небезпекою для українців є не зовнішній ворог, а внутрішній розкол. Він навів два приклади з минулого — падіння гетьманської держави XVII століття та поразка УНР у 1920 році. В обох випадках ключовим чинником була втрата єдності еліт і суспільства.
"Двічі ми програвали не через слабкість війська та національної ідеї, а через втрату єдності. Це має стати нашим головним уроком", — підкреслив історик.
Рівненський Майдан як вибір активної меншості та досвід єднання
З його слів, Рівненський Майдан, як і Майдани по всій Україні, став проявом вибору активної меншості — людей, які були готові брати відповідальність і визначати напрямок руху країни.
На місцевому Майдані зібралися представники різних середовищ — молодь, підприємці, інтелігенція, громадські діячі та деякі з політиків. Об’єднувало їх небайдуже ставлення до майбутнього громади й держави.
"Для мене Майдани – це, передусім, зустріч реальної нації, бо де націю ми можемо побачити? Зазвичай, ми націю можемо бачити тільки в якихось екстренних, надзвичайних ситуаціях. На Майдани ніхто нікого сильно не кличе, насправді туди з'являються люди за покликом — і він там був", — поділився експерт.
Авторка: Ольга Шевчук.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
