Юрій Конопацький — підполковник, командир 15 окремого батальйону Національної гвардії. У війську він з 2010 року, а виконує бойові завдання на лінії фронту — з 2014. В інтерв'ю Суспільному комбат розповів про бойовий досвід підрозділу, потреби бійців та рекрутингову кампанію, а ще про мету — розширитись до полку.
— Як розпочали військову кар'єру
— Я кадровий офіцер, мій шлях розпочався ще з 2010 року, коли я вступив у вищий навчальний заклад. Випустився і отримав своє офіцерське звання лейтенанта ще у 2014 році. Був призначений командиром взводу оперативного призначення в бригаді оперативного призначення, відомій як "Спартан". Там проходив посади командира взводу роти розвідки спеціального призначення, постійно ми приймали і виконували бойові завдання на сході, також був командиром роти оперативного призначення, заступником командира батальйону оперативного призначення.
— Коли був останній виїзд на фронт
— Крайній мій виїзд був, коли я був командиром зведеного батальйону. Ми виконували бойові завдання на гарячому Покровському напрямку, це у нас була зимова компанія, в середині весни ми повернулися. Мали також, на жаль, втрати, без втрат на війні не обходиться. Ми зуміли повернути усіх наших військовослужбовців, навіть тих, що "На Щиті". Це дуже важливо для кожного командира, щоб усі повернулися додому.
— Наскільки важливо для командира мати бойовий досвід
— Бойовий досвід важливий, тому що ти повинен розуміти, що відбувається на лінії зіткнення, безпосередньо, що відбувається в окопі, де наші бійці ведуть оборону для того, щоб правильно прийняти рішення. Тому що найголовніше в обов'язку командира — це швидке, якісне прийняття рішення. Досвід буває різним — як позитивним, так і негативним, тому що на війні не все гладко проходить. Завдяки досвіду нам вдається зберігати свій особовий склад.
— Що найважче у роботі командира батальйону
— Як для командира, особисто для мене — це коли ти отримуєш доповіді від своїх молодших командирів, які тобі підпорядковуються, що у нас ідуть втрати. Це дзвінок телефоном у будь-який час доби: іде доповідь, що хтось загинув, що хтось зник безвісти, що є тяжкі поранені. І це емоційно... розуміти, що ти готував цих військовослужбовців, ти їх туди відправляв, ти їх знаєш... І чути в трубку, що нашого "козака" уже немає. Ще, найголовніше — коли є поранені. Я завжди емоційно чекаю доповіді від молодшого командира, що вийшло евакуювати його і відправити по етапу евакуації у лікувальні заклади.
— Чи аналізуєте ситуацію на Покровському напрямку
— Цей напрямок є дуже стратегічним, тому що ця ділянка є виходом на Дніпропетровську область. Ми повинні зупинити ворога, який масово, з початку весни, закидає майже всі свої сили на той напрямок для того, щоб взяти дане місто. Зараз тактика противника дуже змінилася, відколи ми там були і виїхали. Ворог не мав ніяких успіхів, поки йшла зимова кампанія. Зараз, знаючи те, що відбувається у світі, які йдуть перемовини, ворог буде робити максимально все для того, щоб зайняти ту територію. Сили оборони також максимально вживають всіх заходів для того, щоб не допустити цього. Ми справимось, ми повинні справитися.
— Що нині являє собою Рівненський підрозділ Національної гвардії
— Колись це була маленька частина, яка мала свої маленькі задачі тут, у місті. Починаючи з 2023 року, ми отримали бойове завдання і наші підрозділи постійно перебувають на сході, де ми самі себе міняємо, проводимо ротацію. Ми стали сильнішими і спроможні виконувати ці завдання, тому що нам ввели в штат такі підрозділи, як: рота оперативного призначення, у складі якої є бронетехніка (БТР, бронемашини), мінометний підрозділ, нас також сильно підсилили підрозділи БпЛА, які активно виконують завдання на сході, підрозділи радіолокаційної боротьби, також маємо стрілецькі підрозділи. Крім бойових завдань, наш підрозділ відповідає за охорону і оборону важливих стратегічних об'єктів нашої області, ми також відповідаємо за охорону громадського порядку міста.

— Чи плануєте розширити підрозділ
— Ми постійно розширюємось, збільшуємось, тому що це нам диктує сьогодення. Ми повинні нарощувати нашу силу, наші засоби для того, щоб успішно виконувати бойові завдання. Постійно такий напрямок, як підрозділ БПЛА, у зв'язку зі зміною тактики ворога, потребує більшої кількості особового складу і засобів. Будемо прагнути до того, щоб переформатуватися в полк. Принаймні, ми робимо для того всі максимальні зусилля, а це дасть нам змогу ще більше наростити засобів, які зможуть успішно виконувати завдання на сході.
— Хто служить в 15 окремому батальйоні
— Я б сказав, що напевно 70% — це все добровольці. Спілкуючись з людьми, ти розумієш, що такі багатогранні особистості є. Не можна було й подумати, що колись він стане військовим. Це звичайні люди: вчителі, продавці, фермери, інженери, IT-спеціалісти, є й ті, хто були успішними бізнесменами. Також, я б хотів зазначити, що роботу наших добровольців було помічено на вищих рівнях, а саме у червні 2024 року від Міністра внутрішніх справ, пана Клименка наша військова частина отримала бойовий прапор. Це вважається дуже серйозна відзнака, це доводить те, що ми — бойова частина.
— Як зараз відбувається ваша рекрутингова кампанія
— У нас однозначно є потреба у таких спеціалістах, як оператори БПЛА, оператори засобів РЕБ, водії. Нам потрібні бійці для нашого елітного підрозділу — роти оперативного призначення. Вмотивовані "козаки". Нам потрібні також і військовослужбовці, які готові підписати контракт для того, щоб здійснювати охорону громадського порядку в місті, тому що це також є невіддільною частиною нашої безпеки. Також ми набираємо у наш підрозділ і обмежено придатних. Ті, які зараз, проходячи ВЛК, на стадії відбору визнаються у висновку обмежено придатними, а точніше придатними для проходження служби в підрозділах охорони, то у нас є роти охорони важливих державних об'єктів, тому ми готові брати всіх, хто підтримує ідею нашої боротьби.
— Які посади обіймають жінки в батальйоні
— У нас є захисниці, які також добровільно прийшли до нас служити. Є бойові медики, є зв'язківці, є жінки, які служать у підрозділах конвоювання, які ходять на бойову службу. Немає такого, як пріоритетність за гендером. Ми запитуємо кожного кандидата, де ви себе бачите, ким ви хочете бути. Щоб був кастинг "дві людини на одну посаду", то так не буває, тому що посад у нас достатньо. Ми в основному дивимось на освіту.
— Що буде робити командир 15-го батальйону, коли настане перемога
— Я навіть над цим не задумувався, тому що постійно в такій активній роботі. Як то кажуть — 24/7. І, розуміючи, що я кадровий офіцер, для мене служба не закінчиться. У зв'язку з тим, що такий сусід і від нього можна чекати всього, що завгодно. Я думаю, що ми продовжимо виконувати наші поставлені бойові завдання перед нашою частиною, а я б особисто хотів провести час зі своїми дітьми, щоб нас не відволікали тривоги, дзвінки про те, що зараз щось може статися.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok

