Спартан — так називає себе військовий із Греції, який ще до початку повномасштабного вторгнення приїхав до України працювати тілоохоронцем. Коли почалася велика війна — він вирішив залишитися. Сьогодні Спартан — головний інструктор Центру тактичної підготовки у Рівному, де навчає цивільних основам самооборони, тактики та виживання.
Про свою мотивацію, любов до України та її мови, а також досвід у лавах спецпризначенців НАТО він розповів Суспільному.
Як все почалося
"Я військовий, служив у Греції в ССО (Сили Спеціальних Операцій). Приїхав до України у 2020 році через роботу, мав два роки працювати тілоохоронцем у Києві й повертатися назад. Але почалася війна, і я мав два варіанти на вибір — їхати назад у Грецію, або залишитися тут. Обрав залишитись тут. Бо люблю вашу країну і також вже себе вважаю українцем. Було, що я поїхав на три дні до Греції. Заїхав до батьків, хотів їх побачити, тому що скучив. Ми сидимо, п'ємо каву і я кажу, що хочу додому. Мама мені на це, що я вже вдома. А я пояснював, що хочу назад додому, в Україну. Мама сказала, що в мене є дві країни вже і треба любити обидві. Тато відповів: «You are crazyТи божевільний.».
Як опанував українську мову
"Буду казати, як є. Спочатку в Києві, на жаль, я розмовляв російським мовою — "язиком". Я буду казати "язик", тому що це – не мова. Мову українську, таку мелодійну та гарну, я вивчав, коли почалася війна. Я пам'ятаю, ми були на якійсь території, де були ворота, не можу, на жаль, називати де. Ми були на зачистці, і там були зачинені ворота.
Коли вони відчинилися, то перше слово, яке я почув, було — хлопці. Вони відчиняються, і звідти виходить бабуся, у неї були кава та печиво. Нас пригощали та обіймали. Я навіть не знав, що означає слово "хлопці". Біля мене був друг українець, він мені пояснив, що англійською "хлопці" — це boys. Це було моє найперше слово, яке я вивчив. Я думаю, що я навчився розмовляти українською десь за рік".
Про створення Центру тактичної підготовки
"Ситуація в Україні з мобілізацією — в мене на це є свій власний погляд. Я хочу дати людям шанс бути готовими. Буває багато моментів, де людям не дають те, що треба, коли їх мобілізують — бувають такі неприємні моменти. Я розумію всіх, я розумію і військових, і цивільних. Цивільних я розумію, тому що бояться. Вони думають: «О, мене зараз будуть мобілізувати і кидати там, як м'ясо». Це я розумію. І розумію, що люди в армії потрібні. Ось чому я почав робити те, що я роблю".
Як відбувається навчання
"Я взяв мій досвід з Греції, те, чого нас навчали в НАТО, і я особисто взяв свій досвід, який в мене є. В мене тут є інструктори, які мені допомагають. Я стараюся дати свій досвід — досвід від НАТО і досвід від бійців, які вже були там на фронті. Я вважаю, що найкраще тренування — це коли ти береш багато людей з досвідом і даєш людям різні варіанти, як працювати. Коли ти даєш багато варіантів — результат буде кращим, аніж один варіант. Але найголовніше, щоб те, що ти показав, було правильно. Наразі є четверо людей: один навчає інженерної справи та керуванню дронами, другий — медицини, третій — точної стрільби, ще одна — допомагає мені і робить все те ж".
Кого навчають
"Є люди, які мають зброю вдома, але не знають, як з нею працювати. Є мисливці, є ті, хто купив зброю, але не вміє стріляти. Багато хто каже: «Я хочу навчитися». Я їм даю шанс це робити для самозахисту, щоб могли захистити себе і свою сім’ю. Мій курс — конфіденційний. Людина, яка прийшла до мене вчитися — я не хочу знати, як її звати. Не питаю номер телефону, електронну пошту — нічого. Людина прийшла — значить, я маю допомогти. Курс: база, "фізо", стійки, безпека, окопна війна, бій у будівлі, "урбан", розвідка, дрони, засідки, евакуація, медицина, розтяжки, міни, як копати окопи. Ще один напрям — охорона, як стати тілоохоронцем. Я навчаю, бо сам був тілоохоронцем. Як їхати в авто, як захищати VIP, які маршрути, як перевіряти авто. Ти не можеш просто взяти VIP, кинути його в авто і поїхати — потрібна повна процедура".
Скільки людей пройшли підготовку
"Я можу сказати, що понад 500 людей. Є ті, хто після навчання пішов добровільно служити. Є ті, хто подякував і досі ходить на заняття. Зараз людей менше, бо бояться. Але я хочу сказати — тут нічого страшного. Навпаки — я хочу допомогти.
Що в планах
"Звісно, не хочу лякати, але думаю, що це нескоро закінчиться, на жаль. Навіть якщо будуть якісь паузи — ми повинні їх використати. Ми не повинні одразу "брати 50 грамів" і відпочивати, бо закінчилася війна. Я хочу тут жити, я хочу тут працювати — це вже моя батьківщина. Мати дітей, сім’ю — все тут. Подивіться, яка у вас краса".
Відеоверсію інтерв'ю зі Спартаном дивіться на YouTube Суспільне Рівне.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
