Жінкам, які зазнали домашнього насильства, й тим, хто опинився у складних життєвих обставинах, дають тимчасовий прихисток в шелтері на Рівненщині. Загалом, понад 60 людей отримали там допомогу з початку 2025 року. Для мешканців запровадили нову послугу – садотерапія.
Про роботу шелтеру, нові проєкти та виклики в етері "Українське радіо. Рівне" розповіла керівниця закладу Світлана Пащенко.
– Скільки часу функціонує шелтер?
– Шелтер було відкрито у 2022 році. Проте з початку минулого року він став окремим підрозділом благодійної організації "Мережа 100% життя. Рівне". Не можу сказати, що ми працюємо самі по собі – у нас є сильна підтримка всієї організації. Як керівниця, я постійно відчуваю цю допомогу: і в менеджерських питаннях, і в логістиці – привезти, завезти, організувати. Наразі в нас працює чотири соціальні працівниці, і шелтер функціонує у форматі цілодобового чергування. Це необхідно, бо, на жаль, траплялися ситуації, коли кривдники намагалися потрапити до шелтера. Але в нас є кнопка виклику поліції, й реагування дуже оперативне – максимум п’ять хвилин.
– Які базові послуги та допомогу отримують мешканці, які потрапляють до вас?
– Ми забезпечуємо людей всім необхідним з перших хвилин прибуття. Якщо людина приїжджає без нічого, ми надаємо гігієнічні набори, сертифікати на продукти, а також – завдяки співпраці з іншими громадськими організаціями – велосипеди, дитячі іграшки, підгузки, дитяче харчування. Працюємо під конкретний запит кожного. Після прибуття соціальний працівник проводить первинне інтерв’ювання: визначає першочергові потреби – їжа, безпечне місце, медична допомога, забезпечення дітей. Бо тільки коли базові потреби закриті, людина може відновлюватися та думати про подальше життя.
– Який термін перебування можливий у шелтері? І як ви працюєте з мешканцями після вселення?
– Людина може жити в шелтері до дев'яти місяців, але зазвичай це три-шість місяців. Ми допомагаємо не просто пережити кризу, а відновитися і соціалізуватися. Навчаємо, як користуватися мобільними додатками для пошуку житла, роботи, як оформити резюме, як взаємодіяти з державними сервісами. Наші працівники допомагають оформлювати державну допомогу, субсидії, пільги. Нещодавно ми запустили тренінги з фінансової грамотності – і побачили гарні результати. Наприклад, після участі в них одразу три родини змогли вийти зі складної ситуації та знайти житло самостійно.
– Можете поділитися якимось конкретним прикладом такої успішної історії?
– Так, яскравий приклад – одна мама з п’ятьма дітками. Гарна, дружна родина. Вона не знала, що може оформити допомогу як багатодітна мати. Ми допомогли зробити всі виплати, а також знайшли будиночок у Вінницькій області, де діє програма заселення для таких сімей у сільські громади – безплатно.
– Скільки наразі людей перебуває в шелтері і чи є вільні місця?
– Перебуває 10, і маємо на сьогодні 15 вільних місць, це три окремі кімнати. Ми дотримуємося принципу – одна сім’я в одній кімнаті. Умови дуже гідні: в кожній кімнаті є душова, туалет, повністю надаємо постіль, усі необхідні речі. Їжу готують самостійно – є спільна кухня, холодильники, шафи з індивідуальним доступом. Все продумано для комфорту.
– Вочевидь, люди, які потрапляють в шелтер, потребують і психологічної допомоги
– Так, ми тісно співпрацюємо з Центром інтеграції громади. До нас приходить психолог, який працює в рамках програми з відновлення ментального здоров’я. Це, до речі, окремо від нашого штатного психолога, який постійно на місці. Якщо мама має потребу, вона може звернутись до нашого фахівця, а за її згоди — і направити дитину на консультацію. Це допомагає, адже психоемоційний стан і жінок, і дітей після пережитого — вкрай важливий елемент для подальшого відновлення. У нас швидко адаптуються, бо інші – хто вже тут – підтримують, пояснюють, показують, як все працює. Я бачу, що коли є взаєморозуміння між мешканцем, соціальним працівником і мною як керівницею, тоді є й результат. Наприклад, з 89 кейсів минулого року – 90% завершилися позитивно. Це означає, що люди не поверталися до попереднього життя, а починали нове – з іншими умовами, іншими підходами, і, головне, – без насильства.
– Про ваш новий проєкт – садотерапію, розкажіть детальніше
– В мене ця ідея виникла, можна сказати, ще на початку, як я тільки прийшла в цей шелтер. Я помітила одну таку річ — людина, яка прибуває новенька, десь себе трошки від іншого спілкування загороджує, бо ще не роззнайомилася. В основному, це соціальні мережі, тіктоки, телефон. Тобто людина займається не тим, щоб вийти із проблеми, а, навпаки, ще більше себе в неї занурює. Часто читає щось знову ж таки про чоловіків, про насилля. Ми навіть проводили невеличке опитування: що дивитесь, що читаєте. І бачимо — те, що її болить, те й читає. Або знову ступає на ті самі граблі — починає масово з кимось знайомитися. І її психологічний стан ще більше заганяє в депресію.
А коли людина працює… Чому саме на землі? Бо коли вона працює руками, щось вирощує, вона бачить результат своєї праці. Вона, по-перше, відволікається думками від того, що її турбує, бо треба сконцентруватися тут. І це добре працює на ментальний, психологічний стан.
– А як саме в шелтері працює ця садотерапія?
– В нас є дві теплиці розміром 3 на 16 метрів. Тобто гарні теплиці. Плануємо їх поділити по кімнатах. І навіть таке питання було, коли ідея тільки з’явилася: одна мешканка мене питає: «А я посаджу, а не встигну зібрати?» Я кажу: «Дивися, ти ж прийшла — вже користуєшся тим, що хтось до тебе посадив. То так само і ти посієш — і якась інша жінка скористається тим, що ти зробила». Тобто коли ти щось віддаєш, то щось потім і отримаєш. Це дуже важливо — не лише для себе, а й для інших щось залишити.
Ми восени вже мали пробну грядку — посадили зимову цибулю, часник, петрушку, трошки укропу. І зараз ті мешканки, які це садили, цим і користуються. І вже самі кажуть: «Ой, а чого ми більше не посадили?» От і захотілося це реалізувати повноцінно. Бо це дійсно добре працює на психологічно-емоційний стан.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
