Село Адамівка Радивилівського району розташоване на межі Рівненської та Тернопільської областей. Нині там проживає приблизно 40 людей. Громадський транспорт курсує двічі на тиждень.
Як живуть люди у населеному пункті під назвою Адамівка, розповідаємо у черговому випуску проєкту "Село... де люди?".
"42 зареєстровано, а ті, що проживають – 36-37 людей. Є різне покоління — є двоє діток, які ще дошкільного віку, є двоє, які їздять навчатися у Підзамчівський ліцей. Сюди надала шкільний автобус Радивилівська громада", — розповіла староста Підзамчівського округу Лариса Білевич.

Першу згадку про село зафіксували у 1698 році. В Адамівці розташована церква Казанської ікони Пресвятої Богородиці, яку збудували в середині XX століття. Її звели на місці попередньої, імовірно знищеної під час Другої світової війни. За словами Лариси Білевич, на кам’яному фундаменті спочатку звели дерев’яну каплицю з дзвіницею, а в 1990 роках поруч побудували нову муровану церкву.

"Тут було багато людей. Зійшло ні на що, старі позоставалися й молодих трошки, та й все", — зазначив 84-річний житель села Олександр Білецький.

У 2024 році в селі Адамівка відкрився магазин. Там закуповуються не лише місцеві, а й жителі сусідньої Тернопільщини.
"Раніше був тут магазин, але закрився, тому що власник помер. Це його внук відкрив, продовжив дідову справу. За нами одразу Тернопільщина – Крижі. Там таке село і біля них хуторків, може 20 чи 16, вони самі точно не знають. Бо є такі хуторки, де по одній-дві хати, то вони приїжджали. Там є сусіднє село, в ту сторону наша Рівненська область, Засів — теж приїжджають", — розповіла продавчиня магазину в Адамівці Іванка Благовірна.

65-річний Василь Хижевський живе в Адамівці 35 років. Чоловік родом із Тернопільщини. З його слів, відсутність роботи — одна з основних проблем села:
"Я раніше в Крижах працював механіком-інженером. Якби не корова, то на пенсії не вижив би. Пенсія — 3300 гривень, дуже мала. Про село ніхто не дбає, взагалі ніхто. Отак і живемо".
У селі є газ та вуличне освітлення.
"Газ ми провели з Тернопільщини. Було дорого, але маємо все: газ, воду, світло. Можна жити. Тільки дітей немає", — додав чоловік.

Сусідка Василя Хижевського Людмила їздить на роботу до Польщі. Вона — вдова, виховує двох дітей. Жінка зауважила, що окрім безробіття, у селі проблеми з дорогою та медичною допомогою.
"Переїдьте від Копанів до Засова — душа в рай. Я вчора їхала, то колесо пробила. Тут добре тим, що тихо — немає шуму й гаму. У нас був медпункт, його закрили. У нас дуже багато пенсіонерів, які не можуть просто до міста доїхати. Вони мають винаймати машину. Людині треба заплатити, щоб заїхати до міста, не кожен хоче їхати. Автобус двічі в тиждень ходить, вранці та в обід, — і все", — зазначила Людмила.

У селі планують збудувати станцію електроенергії з відновлюваних джерел:
"У Радивилівській громаді зареєстрована фірма, яка в майбутньому будуватиме вітряки. Зараз тривають підготовчі роботи", — додала Лариса Білевич.

Більше про село Адамівка дивіться у випуску проєкту "Село... де люди?".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok