Переведення частини рівненських котелень на тверде паливо затягнулося у часі через спротив жителів та депутатів. Про це розповів власник компанії "УкрТепло" Іван Надєїн. Депутат Рівнеради Олександр Довжаниця попереджає про небезпеку забруднення повітря та засилля міста вантажівками зі щепою. А громадська організація "Екоклуб", яка займається захистом довкілля, наголошує на ризику вирубування лісів. Суспільне розповість про це детальніше у цьому матеріалі.
У котельні "Рівнетеплоенерго" на Курчатова працює твердопаливний котел. Він економніший за газовий – каже власник "УкрТепло" Іван Надєїн. І додає: використання альтернативного палива не так жорстко врегульоване, як споживання газу, тож підприємству легше отримати прибуток. Інвестор почав переводити частину котелень Рівного на біомасу, але стикнувся з перепонами.
Власник "УкрТепло" Іван Надєїн: – Нагадаю, біомаса дешевше газу мінімум у два рази. В нас повністю лежать готові проєкти по Макарова і Будівельників – немає погодження депутатів. Змонтований котел на Герцена відтестований декілька годин, бо немає погодження депутатів. Сьогодні мешканці могли б отримувати не 20% знижки, а 30.
Нагадаємо, торік у березні частина рівнян обурилася запуску без погодження Рівнеради твердопаливного котла на вулиці Герцена. Ця котельня обслуговує 15 багатоквартирних будинків. Місцева мешканка Надія Позняковська розповідала, що у повітрі з'явився сморід. Директор "Рівнетеплоенерго" Олександр Корчинський тоді пояснював, що відбувся лише пробний запуск. Згодом увімкнення іншого такого котла на Соборній обурення не викликало.
Директор "Рівнетеплоенерго" Олександр Корчинський: – Зробили котел на Соборній, запустили його, відібрали проби. Не ми відбирали, санепідемстанція місцева. Є методика по багатьох точках. Є три ключові показники: так звані частки, азот і оксид вуглецю. Так от по цим параметрам по деяким в рази менше, ніж гранично допустима концентрація, а по деяким – на порядок менша.
Котельню на Князя Володимира восени також вирішили перевести на тверде паливо. Через це виникла дискусія на сесії Рівнеради. Депутат Олександр Довжаниця порахував, що на добу тут спалюватимуть більше тисячі кубів палива. Тобто, за день сюди мають приїжджати десятки вантажівок з тріскою.
Депутат Рівнеради Олександр Довжаниця: – Моя точка зору так і не помінялася. На сьогоднішній день ми дали дозвіл поставити твердопаливні котли на Соборній, 225, де вже монтуються ці котли. Хоча хто орієнтується в Рівному, знає – це дорога мимо подвор’я, є там церква. І це фури з щепою будуть їздити на подвор’є. Краків, Люблін, Вроцлав – вони від твердопаливних котлів вже відмовляються. І переходять назад, на газове. Бо смог, нема чим дихати, екологія їх так добила, що вони дають дотації, хто з твердопаливного перейде на газовий.
У корисності таких котлів всіх депутатів не переконати, але конструктивна більшість є – каже міський голова. Володимир Хомко підтримує перехід на біомасу: мовляв, вона гарантує дешевше тепло і гарячу воду влітку. Кінцевою метою він бачить відмову від газу з-закордону. Поки ж мер домовився з депутатами, що газові котли не розбиратимуть, аби будь-коли до них повернутися.
Міський голова Рівного Володимир Хомко: – Це політична боротьба. Робиться все, щоб не дати це мені зробити особисто, бо вибори на носі. Не дати мені подати гарячу воду і це буде класно. Клімат міняється, я це розумію. Але тим не менше: 118 тисяч кубів (газу,-ред.) в 10-му році і 57 тисяч кубів в цьому році. А якби так вся Україна? А можемо цю цифру скоротити ще удвічі, перейшовши на твердопаливні котли, хіба це не стратегічно для нашої держави?
У громадській організації "Екоклуб" підтримують перехід на відновлювальні джерела енергії. Але просять провести публічні консультації, оприлюднити економічні обгрунтування та створити незалежну систему моніторингу стану повітря. Крім того, врегулювати поставки тріски.
Прес-секретарка ГО "Екоклуб" Інна Мулявка: – На досвіді інших міст, які стикнулися з проблемою забезпечення сировиною котлів такого типу, бачимо, що про чималі обсяги забезпечення палива потрібно подумати заздалегідь. Було б добре укласти такі довготермінові угоди з потенційними постачальниками біомаси. Ними можуть бути довколишні ОТГ, такі угоди дозволили б закласти і підтримувати плантації енергетичних культур, разом з тим розвивати громади і уникнути безконтрольних рубок зелених насаджень.
Автор: Володимир Струс
