Полтавка Ірина Шматко під час повномасштабної війни втратила маму та чоловіка. Її коханий з 2014-го року був у складі "Азову". А цьогоріч вступив у першу Президентську бригаду оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка. 11 листопада Олександр Шматко загинув. Удома на нього чекали троє малолітніх дітей та вагітна дружина. Спогадами про чоловіка із Суспільним поділилася Ірина Шматко.
"Дорогий тату, дякую, що ти мене захищав, що я можу жити і навчатися. Я бажаю, щоб ти був живий. Тату, ти найкращий, дякую тобі. Твій син Саша".
Листа із таким текстом 8-річний Сашко написав після загибелі свого батька. Олександр Шматко поліг 11 листопада 2023-го року на околицях селища Ямпіль, що поблизу Краматорська.
"Він переїхав до Полтави тоді, коли почалася війна. 2014-го року він приїхав навчатися на пожежника, як він сказав своїм батькам і брату. Він поїхав в «Азов» у Полтаву. У нього досі лежить у пожежній частині у нас документи, що він вступає туди, але ні", — каже дружина загиблого воїна Олександра Шматка Ірина Шматко.
У навчальному центрі "Азову" у Полтаві Олександр і познайомився з Іриною. І вже 2015-го року жінка була вагітною.
"Усе швидко закрутилося, і на початку березня було перше УЗД, там показало, що хлопчик у нас буде. Так, як ми й хотіли, у нас був хлопчик. Він приїхав на ротацію, і ми 1 квітня одружилися", — додала Ірина Шматко.
Із 2014-го до 2017-го року чоловік служив у складі "Азову". Потім повернувся додому та працював на цивільній роботі. А з початком повномасштабного вторгнення знову пішов обороняти Україну. Планував вступити у тероборону, проте не склалося.
"Він потім зі своїми хлопцями, з якими був знайомий з 2014-го року, зміг домовитися, щоб його узяли у ДШВ. У Полтаві тоді була частина. Він туди вступив був у Полтаві до 27 лютого. Потім він сказав, що їх перевезли десь під Полтавою, вони недовго були там. Потім дізналася, що він уже на Запорізькому напрямкові біля міста Гуляйполе вони із хлопцями перебували.
У липні 2023-го Олександр вступив до першої Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка. Востаннє із сім'єю він бачився у вересні цього року.
"У мене була тривога. Після того, як вона почалася, на наступний день мені наснилася мама, яка його забирала. Вони просто йшли удвох. Вони йшли, а я не могла ні наздогнати, ні сказати нічого"
Олександр поліг унаслідок мінно-вибухових осколкових поранень. Про загибель Ірина мала розповісти трьом дітям.
"Він мене запитав, чи тато вийшов на зв'язок, я зупинилася і сказала найстаршому сину, що тато більше ніколи не вийде на зв’язок. Він розплакався, сказав, що він не хоче бути найстаршим чоловіком в родині. Ми пішли далі, прогулялися по нашому району, він трохи прийшов у себе, і ми пішли додому розказувати молодшим дітям це"
Олександр не дочекався народження четвертої дитини. Її планували назвати Зоряною. Це на честь загиблої на "Азовсталі" мами Ірини.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
