Про перевиконання обласного бюджету, витрати на харчування внутрішньо переміщених осіб та ідею створення Музею окупації радянської доби розповів Суспільному в інтерв’ю голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький.
Від початку повномасштабного війни депутати Полтавської обласної ради зібралися лише на одне засідання. Тоді спрямували гроші на потреби територіальної оборони, внутрішньо переміщених осіб та обласних комунальних підприємствам, розповів голова облради Олександр Біленький.
"Зіштовхнулися з певною проблематикою, що дуже важко купити бронежилети, наприклад, і назвати їх "бронежилетами". Чи важко купити тактичні кросівки і назвати "тактичними кросівками". Тому що у військових зовсім інша термінологія і зовсім інші стандарти. Здавалося б, що потрібно? Кросівки є, вони що для спортсменів, що для військових. Ні, вони за своїми стандартами, їх прийняти не можуть. І взагалі під час війни треба робити все швидко. Навіть витрачати кошти".
Нині ж депутати готуються до липневої сесії.
"Військова адміністрація готує зміни до бюджету. Проведемо засідання профільних комісій і розподілимо кошти, а це перевиконання 127%, яке достатньо важливе в наш період, коли іде війна, і коли є потреби у територіальної оборони, медицини, соціального захисту, на організацію проживання та харчування для внутрішньо переміщених осіб. Усе це лягає на місцеві бюджети. У тому числі, на обласний".
В області створюють продовольчий резерв для внутрішньо переміщених осіб та людей, які постраждали через війну. За словами Олександра Біленького, продукти мають відповідати усім нормам, бути сертифікованими та із запасом терміну придатності.
"Треба все придбати по-чесному і віддати його людям тим, які потребують. Але у нас є люди, які теж потребують допомоги - наші земляки-полтавці. То тут треба, чесно кажучи, звертати увагу і на цих людей. Ми співпрацюємо з міжнародними організаціями, і вони чітко розподіляють вектори: є внутрішньо переміщені особи, а є особи, які постраждали від війни, і під цю категорію можуть підпадати і полтавці".
Як розповів голова обласної ради, на Полтавщині офіційно зареєстрованих ВПО – близько 170 тисяч. Частина лишається в обласному центрі, інші їдуть у громади. В середньому кожна ТГ прийняла до 3,5 тисяч людей. Деякі з них проживають в дитячих садках, навчальних закладах та гуртожитках із безкоштовним триразовим харчуванням. Ці витрати і за комунальні послуги, і за харчування лягає на бюджети громад.
"І зараз ми вже думаємо про наступну проблему. Міністр освіти анонсував, що буде навчальний рік офлайн. Це означає, що нам кудись потрібно: а) ВПО перемістити; б) наші військовослужбовці, які теж інколи перебувають там, де перебувають. І наступне – міжнародні організації, які беруться ремонтувати приміщення, житло для ВПО на базі наших гуртожитків. Але протягом трьох років ми будемо зобов’язані надавати це житло саме цим ВПО".
Щодо роботи обласних комунальних підприємств "Полтаватеплоенерго" і "Полтававодоканал", то на поточні ремонтні роботи мереж їм надали кошти. Це – 80 мільйонів гривень, які спрямували під час останньої сесії. За словами Олександра Біленького, йдеться також про модернізацію котельні на вулиці Квітучій у Полтаві, яка має забезпечувати жителів 109-го мікрорайону Полтави теплопостачанням та гарячою водою.
"У нас іншого виходу немає. Але це тільки за співпраці по тому меморандуму чи угоді, яка є із Полтавською міською радою. Якщо все добре, то значить вона буде відремонтована, і люди будуть з теплом. ..Із приводу полтавського водоканалу та ж сама історія, мережі якогось там року, їм уже 30-40-50-60 років. Термін придатності пройшов. Ми повинні виділяти кошти для того, щоб і мережі, і колектори приводити до тями".
За словами Олександра Біленького, одними із найбільших платників податків, які наповнювали обласний бюджет минулого року, була група компаній "FERREXPO".
"Хто буде в цьому році флагманом нашої індустрії: чи промислові підприємства, чи сільське господарство, ми побачимо".
А поки ж у планах створення у Полтаві музею окупації.
"Буде він називатись "Музей окупації" чи "…радянської доби", чи "...постколоніальний", не важливо. Чи, можливо, якось по-іншому. Але в першу чергу, це - наша історія. І цю історію повинні знати наші нащадки. Не малювати такий собі рай за час комуністичного періоду, чи про те саме ескімо по 19 копійок, як їм бабусі розповідають. А щоб просто розповідали, що під час радянської доби і ГУЛАГГУЛАГ - у СРСР у 1934—1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових (офіційна назва у 1920-х роках — концентраційних) таборів. був, що було під час війни, які фактичні втрати були в Україні".
