До 30 тисяч людей у часи Другої світової війни були вбиті у Полтаві на місцевості, яку нині називають Пушкарівським яром. Однак точної цифри загиблих нині не з’ясували, розповів Суспільному директор обласного "Центру охорони та досліджень пам’яток археології" В’ячеслав Шерстюк. На цій території був табір для радянських полонених, а ще – розстрілювали єврейське населення.
90-річна полтавка Клавдія Пупченко пережила масові розстріли у часи окупації. Жінка бачила, як вели убивати її знайомих та сусідів.
"Шурочку просили, щоб забрав хтось із сусідів, але ніхто не взяв – боялися. І їх всіх забрали в душогубку. Шурочці – чотири рочки", – розповідає полтавка Клавдія Пупченко.
"До війни (Другої світової – ред.) проживало у Полтаві 22 тисячі євреїв. З архівних даних СБУ ми знаємо, що за період з вересня 1941-го до весни 1943-го загинуло близько 8 тисяч євреїв, жителів Полтави", – говорить дослідник Пушкарівського яру у Полтаві Володимир Новохацький.
Територію у середмісті Полтави, де, ймовірно, були масові убивства цивільних та військових у часи Другої світової війни, нині називають Пушкарівським яром. Його площа – близько 70 гектарів. За словами директора обласного "Центру охорони та досліджень пам’яток археології" В’ячеслава Шерстюка, з 1941-го до 1943-го на цій місцевості могли бути поховані від 15 до 30 тисяч людей.
Згідно з дослідженнями, місць масових розстрілів було кілька.
"В основному вони здійснювалися масово саме в так званих тирах, стрілецьких тирах, в яких були викопані такі глибокі котловани для того, щоб там тренували, відстрілювали зброю", – каже директор обласного "Центру охорони та досліджень пам'яток археології" В'ячеслав Шерстюк.
"Бабусі, дідусі вели за ручку внуків, правнуків. І от ціла колона йшла по Чапаєва (вулиця у Полтаві, нині – Героїв-Чорнобильців – ред.). Повертали на Пушкарівську. Траншея величезна була викопана, і вони (окупанти – ред.) там їх стріляли. Ми, дітвора, зібралися і вже наступного ранку побігли туди. Стали заглядати в яму, то ще земля рухалася", – розповідає полтавка Клавдія Пупченко.
За словами дослідника Володимира Новохацького, місця захоронень можна визначити, зокрема, на основі знімків, зроблених під час війни німецькими військово-повітряними силами. На цій місцевості був і концентраційний табір.
"Ця територія була огороджена колючим дротом в три ряди. По кутах стояли вишки, на них були кулеметники, все це спостерігали. І були такі випадки, коли їм хотілося розважитись і вони, бувало, починали стріляти в натовп військовополонених", – говорить історик Олег Скирда.
Останки на території колишніх артскладів знаходили, зокрема, 2017-го. Тоді виявили кістки близько десяти людей.
