У новому епізоді історичного подкасту «Стара Полтава» обговорили початок козацьких воєн, повстання під проводом Северина Наливайка та битву під Солоницею. Про те, як діяли тогочасні військові формування та якими були справжні мотиви повсталих, розповів директор Центру археології В'ячеслав Шерстюк.
Козацькі «ПВКПВК розшифровується як приватна військова компанія — комерційне підприємство, що пропонує охоронні та розвідувальні послуги, а також бере участь у військових конфліктах» та неідеологічні війни
Перші великі козацькі виступи почалися наприкінці XV — на початку XVI століття, проте повстання Криштофа Косинського майже не зачепило терени Полтавщини через те, що регіон тоді був відносно незаселеним. Ситуація змінилася під час повстання Северина (Семерея) Наливайка у 1594–1596 роках. За словами В'ячеслава Шерстюка, після укладення Річчю Посполитою мирного договору з османами, козацькі загони залишилися без офіційної роботи, тому їхня бойова енергія вилилася у внутрішній конфлікт.
«Ці загони діяли за принципом сучасних ПВК: робили неофіційні походи на османів, ходили в Молдову та Подунав'я за мовчазної згоди влади. Це були війни перш за все за власні права, можливість здійснювати походи та здобич, а не за ідеологічні чи релігійні гасла»
Відступ на Лівобережжя та Солоницька трагедія
Зазнавши першої поразки під Білою Церквою, де виявився розбрат між ватажками Григорієм Лободою, Матвієм Шаулою та Северином Наливайком, козаки відступили на Лівобережжя. Вони рухалися з величезним обозом, намагаючись пробитися на Січ через Переяслав та Лубни.
Проте польський командувач Станіслав Жолкевський перехопив повсталих поблизу сучасного села Солониця на Полтавщині. Козаки збудували там потужну рухому фортецю — викопали шанці та поставили вози в чотири ряди.
За словами археолога, облога супроводжувалася внутрішніми чварами: через провокації поляків козаки звинуватили гетьмана Лободу в зраді та стратили його. Після тривалого артилерійського обстрілу та початку голоду повсталі пішли на переговори й видали своїх ватажків.
«Попри обіцянки зберегти життя тим, хто складе зброю, польські війська вдираються в табір і влаштовують масове знищення оточених. Ця подія увійшла в історію як Солоницька трагедія», — йдеться у розмові.
Врятуватися тоді вдалося лише близько 1500 козакам.
Нові конфлікти та Куруківська битва
Як повідомив В'ячеслав Шерстюк, згодом після невдалих дипломатичних перемовин щодо розширення козацького реєстру, на придушення нових заворушень вирушила армія Станіслава Конєцпольського. Козацькі сили на чолі з гетьманом Марком Жмайлом об'єдналися поблизу сучасного Світловодська, де облаштували табір на півострові серед боліт навколо руїн золотоординського мавзолею, але згодом були змушені непомітно відійти в напрямку Куруківського озера.
Прослухати повну розмову та дізнатися більше подробиць про військові маневри та історичні битви на Полтавщині можна тут
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
