У Полтаві попрощалися з науковцем педагогічного університету Костянтином Чубом, який загинув через удар російської крилатої ракети «Бандероль» вночі 17 жовтня. Чоловік був кандидатом фізико-математичних наук, доцентом кафедри початкової освіти, менше ніж пів року не дожив до пенсії.
Про це розповіла його колега Ольга Федій.
Яким Костянтина Чуба запам'ятали рідні та колеги
«Костюшечка ми його звали, Костичок. Доброю був, щедрою, гостинною людиною, завжди подзвонить, розпитає: "Як ти, що ти?" Спілкувались не так часто, але на місяць двічі-тричі зідзвонювались. Я ще й казала: "Костичку, раптом що, приїжджай до нас, місця вистачить, ми в селі живемо, у Піщаному". Працював в університеті, він розумний, гарний, добрий такий», — розповіла родичка загиблого Наталія Соловей.
Костянтин Чуб був кандидатом фізико-математичних наук, доцентом кафедри початкової освіти національного педагогічного університету.
Завідувачка цієї кафедри Ольга Федій пропрацювала разом з Костянтином два десятиліття.
«Останні 10 років ми співпрацювали на кафедрі початкової освіти, він був єдиний чоловік на кафедрі початкової освіти, але те, як він створював імідж кафедри, те, як він підтримував нас, його мудрість, виваженість, небагатослівність — це завжди надихало. Дуже дивувала його виваженість чоловіча і принципове ставлення до себе», — розповіла Ольга Федій.
«Все життя Костянтина Федоровича пов'язане з Полтавським національним педагогічним університетом, він працював і на кафедрі математичного аналізу як кандидат фізико-математичних наук, доцент, і потім його запросили на факультет педагогічної мистецької освіти підсилити кафедру початкового навчання. Крім того, він працював заступником декана факультету педагогічної мистецької освіти дуже багато років. І він надзвичайно високою повагою користувався колег і студентів», — розповіла ректорка педагогічного університету Марина Гриньова.
Не дожив п'яти місяців до пенсії
Костянтинові Чубу було 59 років, він проживав сам, у момент прильоту російської ракети був удома. Менше ніж за пів року мав піти на пенсію, але не встиг.
«Остання зустріч знаковою була, він збирався на пенсію, йому лишалось 5 місяців, і він мені говорив: "Ольго Андріївно, щойно піду на пенсію — відразу піду", а я кажу: "Ні, Костянтине Федоровичу, ми без вас не зможемо, не відпустимо". А він так усміхнувся мені і каже: "Ще треба дожити". І якось мене це так здивувало, оце передчуття дуже важкого і дуже складного в цьому житті», — пригадала Ольга Федій.
«Ми навчалися в одній групі на фізматі, наша група М-12, тут поруч перебувають наші одногрупники. Костя у нас був відмінником. Дуже добропорядна людина, інтелігентна, дуже правильних принципів. Дуже дружня людина, гріх ображатися на нього, ні з ким не скандалив. Ми його дуже любили, нам дуже шкода, що його не стало. Клята війна забрала його, дуже шкода», — розповіли одногрупники Костянтина Чуба Надія Бабенко і Василь Бодня.
У Костянтина Чуба лишилися син і донька. Поховали чоловіка на Затуринському кладовищі.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
