Перейти до основного змісту
Новий інклюзивний проєкт реалізовують на Полтавщині

Новий інклюзивний проєкт реалізовують на Полтавщині

Полтавська область єдина, де реалізовують проєкт «STEM-inclusion», а ще — спеціалізований його напрям «STEAM-Inclusion 2.0: Практичне занурення». Це і про дотримання вимог законодавства, адже у Законі України «Про повну загальну середню освіту» прописано, що кожен педагогічний працівник має пройти раз на п'ять років підвищення кваліфікації щодо інклюзивної компетентності.

Про це в ефірі Українського радіо «Полтава» розповів перший заступник директора Полтавської академії неперервної освіти Вадим Пилипенко.

За його словами, цей проєкт спрямований на те, аби кожен учень не відчував обмежень у навчанні і розвитку, незважаючи на його особливості.

«Ми крокуємо значно прогресивніше і швидше, ніж інші області, тому що той механізм взаємодії з керівниками інклюзивно-ресурсних центрів у нас унікальний. Комунікуючи з іншими областями, ми кажемо: «Ось механізм, будь ласка, відпрацьовуйте». А в них починаються певні моменти бюрократичного характеру. Новинки впроваджувати завжди простіше, ніж борсатися на старому, тому що цього ніхто не робив. От як ми вибудуємо шлях, так воно і буде», — повідомив перший заступник директора Полтавської академії неперервної освіти Вадим Пилипенко.

Новий інклюзивний проєкт реалізовують на Полтавщині
Тренери проєкту. надане Вадимом Пилипенком

У Полтавській академії неперервної освіти нині працюють над поширення свого досвіду щодо інклюзивного навчання із залученням STEAM-обладнання.  Як розповіла завідувачка кафедри педагогічної майстерності та інклюзивної освіти ПАНО Ірина Калініченко, ідея проєкту виникла із запитань вчителів на курсах з інклюзії на зразок, чи можна допускати дітей з особливими освітніми потребами до STEAM-обладнання у середній та старшій школах, як варто його використовувати при навчанні цих дітей.

«У нас виникла ідея апробувати, знаючи психофізичні особливості дітей, розуміючи, що це за  STEAM-обладнання і спробуємо, як діти зможуть з ним працювати. Були великі побоювання, чи зможе дитина з синдромом Дауна тримати 3D-ручку і з нею працювати, щоб вона не отримала опіки або не почалися якісь психоемоційні прояви. До нас приходили батьки і діти, щоб батьки бачили, що ми будемо робити з дітьми. Ми зрозуміли, що  STEAM-обладнання — це обладнання, яке може використовуватися дітьми з особливими освітніми потребами», — розповіла Ірина Калініченко.

Нині в ПАНО вже напрацьовані приклади для педагогів щодо роботи зі  STEAM-обладнанням і певними категоріями дітей з ООС. Далі це буде опрацьовано в електронному, а за підтримки спонсорів — у друкованому вигляді. Як розповіла Ірина Калініченко, результати роботи дітей зі STEAM-обладнанням перевершили очікування.

«Педагоги стояли за спинами дітей і боялися, щоб ніхто нічого не зламав, щоб не було травм. Більше страху було у дорослих, а в дітей було бажання. Зараз у цих кейсах ми робимо певні приміточки, як не варто це STEAM-обладнання використовувати з такою категорією дітей, або що варто передбачити, або чого варто додати (часу чи підтримки). Тобто, така дорожня карта дуже легка для використання».

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp

Топ дня
Вибір редакції
На початок