У Полтаві для студентів, школярів та представників громад проводитимуть лекції й екскурсії в музеї живого ґрунту, який відкрили на території державного аграрного університету. Така споруда є першою в Україні, її створили завдяки європейській грантовій програмі, що фінансується ЄС. На це спрямували понад 20 тисяч євро.
Про це Суспільному розповів директор інституту агротехнологій, селекції і екології закладу Микола Маренич.
Що можна побачити в музеї живого ґрунту
Споруда музею живого ґрунту, який відкрили на території Полтавського аграрного університету, має вигляд двометрового котловану зі скляним дахом із монополікарбонатуСуцільний листовий пластик підвищеної міцності, який візуально виглядає як звичайне скло, але важить удвічі менше і є практично небитним..
"Шари ґрунту захищені склопакетами для того, щоб вони не обвалювалися, для того, щоб відвідувачі могли бачити все це наочно: як розвивається ґрунт, як він розвивався, як розвивається його біотаІсторично сформована сукупність усіх живих організмів (рослин, тварин, грибів, бактерій тощо), які живуть на певній території або в акваторії., зокрема і коренева система. Подивимося, як він себе проявить під час весняних, осінніх періодів, дощів. Можливо, тут з'являться якісь живі організми", — розповів Микола Маренич.
Тут планують проводити екскурсії та лекції для студентів і школярів. Зокрема, відвідувачі зможуть побачити кротові нори віком до шести тисяч років чи червоточини — ходи дощових черв’яків.
"Основне завдання ставилося таке, щоб тут був природний непорушений ґрунт. Де материнська порода, де, власне, вона переходить у контакт із верхнім шаром, і де починає формуватися уже, власне, з агрономічного погляду, родючий шар ґрунту, і як він змінює свій колір і змінює свої властивості до поверхні уже там, де відбувається життя рослин", — додав Микола Маренич.
Онлайн-спостереження та освітні програми для відвідувачів
Музей матиме власний сайт, де можна буде спостерігати онлайн за змінами в ґрунті від поверхні до материнської породиВихідна, первинна порода для цього ґрунту., місцевості.
"Планується встановити прилади, які будуть передавати поживні, температурні, вологисті показники ґрунту у хмару. Тобто трансляція буде відбуватися цілодобово і без вихідних. Також планується для цільових груп, наших юних і маленьких відвідувачів, установити експозицію зі зразками ґрунту, де вони можуть його власне доторкнутися, зробити з нього якусь іграшку, кульку", — зазначив Микола Маренич.
Під час лекцій ґрунтознавці використовуватимуть обладнання, за допомогою якого можна відбирати проби та робити хімічний аналіз землі. Це, зокрема, вологомір, щільномір чи фотометрПортативний або лабораторний аналітичний прилад, який визначає хімічний склад ґрунту та його кислотність..
"Вологомір дозволяє виміряти вологість ґрунту на глибині до 20 сантиметрів. Наконечники накручуються залежно від того, який шар ґрунту нам потрібен. Натискається, кілька секунд — і у відсотках показує, скільки вологи", — розповів професор кафедри землеробства й агрохімії Олег Міщенко.
Такий самий музей завдяки європейській грантовій програмі днями планують відкрити і в Кам’янці-Подільському.
За словами Миколи Маренича, музей облаштували за гроші Європейського Союзу. На його будівництво та закупівлю обладнання спрямували пів мільйона євро. За умовами проєкту, наприкінці року музей передадуть на баланс аграрного університету.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
