Уже 21 червня жителі Полтавщини переживуть найдовший день року — Сонце світитиме понад 16 годин. У цей період ночі майже не стають темними, а на небі можна побачити рідкісні сріблясті хмари та дві яскраві планети.
Про це Суспільному розповів астроном Володимир Кажанов.
21 червня настає день літнього сонцестояння — момент, коли Північна півкуля отримує найбільше сонячного світла за рік, а ніч стає найкоротшою. З точки зору астрономії, це не просто календарна дата, а точка максимальної "нахиленості" Землі до Сонця.
"Ця півкуля Землі повертається до Сонця. Саме зараз у нас найбільша тривалість дня і найкоротша ніч. Земля отримує більше тепла й енергії від Сонця, прогріваються поверхня, вода і повітря — і в нас настає літо", — зазначає науковець.
Скільки триватиме найдовший день на Полтавщині
Для жителів Полтавщини літнє сонцестояння 2026 року стане днем із максимальною тривалістю світлового часу. За астрономічними розрахунками, 21 червня у Полтаві Сонце зійде о 4:35, а зайде о 20:53.
Таким чином, тривалість найдовшого дня року становитиме 16 годин 18 хвилин, а ніч триватиме менше восьми годин.
За словами астронома Володимира Кажанова, різниця у тривалості дня між регіонами України існує, але вона не є надто великою.
"У нас відрізняється тривалість дня між північчю та півднем України. Якщо порівнювати, наприклад, Чернігівську область та Одеську, то там може бути різниця до пів години. Значно помітніша різниця між сходом і заходом країни — майже до години за часом сходу Сонця", — пояснив астроном.
Тому у Полтаві найдовший день буде трохи довшим, ніж в Одесі, але коротшим, ніж у північних областях країни. Водночас різниця з Києвом чи Львовом становитиме лише кілька хвилин і для більшості людей буде майже непомітною.
Що можна побачити на нічному небі у цей період
Як розповів Суспільному Володимир Кажанов, цікавий феномен, який часто можна побачити саме в період літнього сонцестояння, — сріблясті хмари.
"Це відносно нове явище, яке активно почали фіксувати приблизно з початку XX століття. Воно пов’язане з процесами у верхніх шарах атмосфери", — зазначив Володимир Кажанов.
На відміну від звичайних хмар, сріблясті формуються на висоті близько 80 кілометрів — майже на межі атмосфери та космосу. Саме тому вони можуть залишатися освітленими Сонцем навіть тоді, коли на землі вже сутеніє.
"Якщо роздивлятися їх через бінокль або фотографувати із невеликим збільшенням, можна помітити, що вони зовсім не схожі на звичайні хмари. Часто вони нагадують хвилі на воді, які постійно змінюють форму та рухаються".
Спостерігати їх найкраще після 21:30 і до світанку.
Окрім цього, цими днями у вечірньому небі ще можна побачити дві яскраві планети — Венеру та Юпітер. Вони добре помітні на заході Сонця, але поступово зникають з вечірнього неба.
"Це останні тижні, коли їх можна легко побачити ввечері. Далі вони сховаються до осені".
Чому найспекотніше — не в червні?
Попри те, що сонячного світла в день сонцестояння найбільше, пік спеки зазвичай припадає на липень і серпень. Причина — у "тепловій інерції" планети.
"Земля прогрівається поступово. Атмосфера, поверхня і вода акумулюють тепло. Тому навіть коли після червня день починає скорочуватись, температура ще зростає", — пояснив астроном.
Тобто літо в Україні фактично "запізнюється" відносно астрономічного максимуму сонячного світла.
Чому в червні не буває повністю темної ночі
Навколо дати сонцестояння в Україні можна спостерігати ще один цікавий ефект — так звані білі ночі. Навіть після заходу Сонця небо на півночі залишається світлим.
"Абсолютно темної ночі не настає. Над північним горизонтом ще довго видно світіння неба. Це не створює проблем у побуті, але впливає на астрономічні спостереження", — розповів Володимир Кажанов.
Через це, за його словами, складніше спостерігати слабкі об’єкти — наприклад, далекі галактики чи туманності.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
