1 липня в Україні відзначають День архітектора. До цієї дати Суспільне Полтава розповідає, як змінювався архітектурний образ міста протягом століть.
У Полтаві збереглися будівлі у стилі бароко, класицизму, модерну, візантійському та інших архітектурних напрямках. Після утворення Полтавської губернії у 1802 році місто отримало новий план перебудови від архітектора Михайла Амвросимова — він упорядковував вулиці та майдани, які до того розвивалися стихійно.
Михайло Амвросимов (1760−1825)
Архітектора Михайла Амвросимова з Петербурга запросив генерал-губернатор Олексій Куракін. Він мав реконструювати Полтаву та перетворити її на зразковий губернський центр.
1805 року під керівництвом архітектора було розроблено план забудови Круглої площі, що тоді мала назву Олександрівська. Майже усі заплановані будівлі звели протягом шести років. Більшість із них побудували за проєктами для губернських і повітових міст, що їх розробив петербурзький архітектор Андріян Захаров. Амвросимов ретельно адаптував їх під потреби міста.
Під його керівництвом звели будинки генерал-губернатора, віцегубернатора, цивільного губернатора, будівлі губернських і повітових присутствених місць. Перший проєкт монумента на честь перемоги у Полтавській битві 1803 року розробив Михайло Амвросимов. Він заклав образ і художнє рішення монумента, які бачимо сьогодні.
Лев Вайнгорт (1912−1994)
Білоколонного ансамблю навколо Корпусного парку сьогодні могло і не лишитися. Саме Лев Вайнгорт активно працював над відновленням центру Полтави після Другої світової війни.
З 1939 до 1970 року Лев Семенович працював головним архітектором обласного центру. Він домігся будівництва нового будинку для музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя. Виніс промислові підприємства за залізницю та спланував житлові райони міста. За його сприяння відновили Хрестовоздвиженський монастир та зберегли дзвіницю Свято-Успенського собору.
Василь Кричевський (1873−1952)
Будинок Полтавського губернського земства побудований за проєктом архітектора Василя Кричевського. Будівля є пам'яткою історії та архітектури. Її звели через 100 років після Круглої площі. Суспільство потребувало нових стилів. 1906 року Кричевський написав на закладній дошці: "Ми піонери українського стилю, помилку не вважати за фальш". Цей будинок став зразком українського архітектурного модерну.
На початок будівництва Кричевський переїхав на кілька років до Полтави з Харкова, щоб контролювати реалізацію свого дебютного проєкту.
1903 року архітектор отримав першу нагороду на конкурсі за будинок Полтавського земства.
Владислав Городецький (1863−1930)
Владислав Городецький — автор відомих у Києві архітектурних шедеврів, як-от Будинок з химерами та Костел Святого Миколая. Його називали "київським Гауді" через непересічність та оригінальність.
Авторство будинку Бахмутського, що на вулиці Пилипа Орлика, приписують саме Владиславу Городецькому. Будівлю споруджено 1906 року в стилі раннього романтичного модерну, і належала вона підряднику Науму Бахмутському.
На фасадах використано стилізовані елементи мавританської архітектури. До речі, сам архітектор пристрасно захоплювався африканським сафарі.
Олександр Кобелєв (1860–1942)
Двоповерхова червона будівля з такого ж кольору декоративної цегли досі привертає увагу та вирізняється на тлі інших забудов Полтави. Це – будинок Дворянського і Селянського банку. Нині тут розташовано обласне управління Служби безпеки України.
Будівлю спроєктував київський архітектор Олександр Кобелєв. Він оздобив фасади мозаїчними панно, різнобарвною керамікою, металом та скульптурами сирен. У композиції будівлі є литі цементні деталі. Це може свідчити, що разом з Кобелєвим над проєктом працював і Владислав Городецький.
Будинок виконаний у так званому псевдоросійському стилі, що поєднував риси московського стилю і модерну.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
