На Полтавщині аграрії зрошують приблизно 7 тисяч гектарів земель. Це 14% від показника, який був 30 років тому.
Про це Суспільному розповів директор обласного департаменту агропромислового розвитку Сергій Фролов.
На Полтавщині зрошення необхідно вже усюди
За його даними, у регіоні не лишилося громад, де не потрібно поливати сільгоспугіддя для підвищення урожайності.
Агропідприємство у Кременчуцькому районі застосовує зрошення на своїх полях.
"Вона працює 24/7 без участі людини. Вона сама по собі їде, і все. Можна запускати з телефону. Вона проходить круг за десь за тиждень, 7—6 днів. Там регулюється швидкість. Якщо хочеш швидше, буде менше міліметрів на гектар, а взагалі десь виливає 30 міліметрів (води, — ред.) за круг", — розповів засновник товариства "Рост Агро" Михайло Бернацький.
Зрошування нині потребують поля в усіх громадах регіону. Це пов’язано зі змінами клімату і глобальним потеплінням, розповів Сергій Фролов.
"Розвивати зрошення треба всюди, тому що це значно збільшує вражайність і прибутковість виробництва. На території області часи ще радянської влади було побудовано і діяло понад 50 000 гектарів зрошувальних земель. На жаль, сьогодні використовується і зрошується тільки близько 7 000. І от амбітна, звичайно, ціль у тому, щоб поступово відновити і відродити", — пояснив директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА Сергій Фролов.
"2014 року вперше Полтавська область відновила процес зрошення. Через більше 20 років перерви. І це було 400 гектарів. Завдяки підтримці міжнародних партнерів, нам вдалося впродовж 24—25-х років залучити понад 70 мільйонів. І це нам дозволило ще додатково збільшити, відновити площі зрошення на 600 гектарів", — розповіла заступниця керівника Полтавської ОВА Ірина Салогуб.
Зрошувальні системи на Полтавщині розбудовують
У регіоні є 11 державних зрошувальних систем, які будували за часів Радянського Союзу. Із них зараз використовують дві — Градизьку та Карпівську. Їх передали у користування аграріям. Решта потребують модернізації та значних вкладень. Зокрема, на відновлення Максимівської зрошувальної системи необхідно приблизно 100 мільйонів гривень, розповів директор департаменту агропромислового розвитку.
"Це досить дорого, і тому не всі аграрії, які знаходяться біля тих зрошувальних систем, які можна було б відновити, ідуть на такі витрати ще. Але в нас є зрошувальні системи, які вже побудовані самими підприємствами сільськогосподарськими", — повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА Сергій Фролов.
"Вартість такої техніки стартує від 2 тисяч доларів на гектар і вище. Найбільше зрошуваних земель під широкозахватною технікою. Потім крапельне зрошення, барабанні установки, і ось нова техніка також починає впроваджуватися", — розповів керівник проєкту зрошувальних систем ТОВ "Агрополив" Максим Погрібняк.
Зросла потреба у зрошенні і в інших регіонах України, розповіла заступниця міністра Ірина Овчаренко.
"Якщо зважати на зміни клімату, то якщо раніше зоною ризикованого землеробства у нас була Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька області, то сьогодні ми бачимо Дніпропетровську, Полтавську, Черкаську. Тобто оці зміни клімату впливають на центральну частину України", — повідомила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
