У серпні 1984 року Бориса Гонзу направили до Афганістану. За час служби він брав участь у десятках бойових операцій, працював у складних кліматичних умовах та зазнав тяжкого поранення. Після повернення в Україну чоловік продовжив військову службу, згодом долучився до участі в АТО, а нині очолює обласну організацію інвалідів війни.
Свою історію до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав чоловік розповів Суспільному.
До відрядження в Афганістан Борис Гонза служив у повітряно-десантних військах у Білій Церкві, де очолював окрему військово-пожежну бригаду. У серпні 1984 року його направили до Афганістану.
"За прямою заміною, за наказом вищого командування мене змусили пройти комісію з жаром у Білоцерківському гарнізонному шпиталі. І, пройшовши комісію, буквально десь протягом двох тижнів я вже був направлений".
Спершу чоловік прибув на пересильний пункт до Узбекистану у Ташкент, а звідти до Афганістану.
"Країна з дуже жарким кліматом, дуже жарким. 64 градусів, тобто на сонці навіть до 72 доходило. Дуже тяжко було, коли ми приїхали, дуже акліматизуватися. Дуже був жорстокий опір, жорсткий опір, я повинен сказати. Дуже не віддавали вони (позиції – ред.), старалися, так, були і втрати з нашого боку. Ну, нікуди не дінешся".
За два роки служби в Афганістані Борис Гонза взяв участь у кількох десятках бойових операцій.
"За цей час брав участь у 43 бойових операціях, практично у всіх, які проводилися на території нашого гарнізону. Особливо провідники колон були — дальній гарнізон Фейзабад — дуже жахливі. Це було осине гніздо.Тільки виходимо, хвилину десь тільки вийшли за гарнізон — міна. Десь хвилин, мабуть, 10–12 проходить — підривається ця САУ і весь екіпаж гине. І його підняло так, розкинуло. Я під’їжджаю. Коли впізнавали, мені було неприємно. Тобто я цього Сергія — тільки шматочок знайшли. Я його впізнав, що він одягав такі круті, класні труси. Шматочок був".
Під час однієї з операцій чоловік зазнав тяжкого поранення, після чого його спочатку доправили до шпиталю у Кабул, а згодом — в Україну. Підрозділ, же до якого він належав, на батьківщину так і не повернувся.
"Зажимають нас, іде великий бій. І я вже далі не пам'ятаю змісту, як воно сталося. Ми підірвалися і плюс до всього ще з гранатомета. Від того, значить, молодий лейтенант був у нас на броні — загинув. Там була піхота, чоловік п'ять чи шість також загинули. Я прокинувся вже, уже це другий раз прокинувся. Я пам’ятаю тільки спалах. Я прокинувся вже в Кабулі в другій нейрохірургії на підлозі. Нас вертольотами туди евакуювали".
Після повернення з Афганістану Борис Гонза продовжив службу у повітряно-десантних військах, пізніше брав участь в АТО, а нині очолює обласну організацію інвалідів війни.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
