Мобілізація у 2025–2026 роках як на Полтавщині, так і загалом в Україні не є добровільною. А збільшення кількості скарг на військових ТЦК та СП — це окремі інциденти, які не свідчать про системну кризу.
Про це в ефірі Радіо Свобода заявив речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін.
Чим відрізняється мобілізація 2022 року від нинішньої
Як пояснив речник, 2022-го на початковому етапі повномасштабного вторгнення основу війська становили добровольці, які самостійно вступали до лав Збройних сил. У другій половині року громадян почали призивати за повістками, однак добровольчий фактор залишався визначальним.
Натомість у 2025–2026 роках ситуація змінилася:
"Якщо ми порівнюємо 2025–2026 роки, то добровольці, якщо вони є, ідуть через рекрутинг. Мобілізація зараз не є добровільною — потрібно це розуміти. І порівнювати 2025 рік і 2022-й, як на мене, це дещо навіть дивно".
У ТЦК спростували заяви про системну кризу
Роман Істомін прокоментував зростання кількості скарг на роботу територіальних центрів комплектування та закликав не робити узагальнень щодо всієї системи на основі поодиноких випадків.
За його словами, окремі інциденти не свідчать про системну кризу в роботі ТЦК:
"Ви кажете про те, що адвокату зламали ногу, але це не означає, що в усіх ТЦК адвокатам ламають ногу. Це одиничний випадок на фоні сотень тисяч інших випадків".
За словами Романа Істоміна, змінився і характер звернень громадян. Якщо 2022 року люди частіше скаржилися на відмову у прийнятті на службу, то нині скарги стосуються інших питань, зокрема процедури мобілізації.
"Знаєте, я дуже часто чую критику — як не потрібно робити, але чомусь не бачу пропозицій, як потрібно це зробити, щоб це всіх влаштовувало. Як зробити ці 90% комплектування війська так, як пропонує пан Лубінець?"
Також речник закликав пропонувати конкретні рішення щодо вдосконалення процесу мобілізації та ефективного комплектування війська. Натомість своїх пропозицій не має.
"Якби у мене були пропозиції, я, мабуть, був би не речником Полтавського обласного ТЦК та СП, а десь у Міністерстві оборони ухвалював би відповідні рішення. Потрібно розуміти, що поза моєю компетенцією — виносити якісь рішення на державному рівні".
Маскування обличчя та відсутність розпізнавальних знаків у військових ТЦК
За словами речника, військовослужбовці під час перевірки документів зобов’язані представлятися та показувати службові документи.
"Якщо ми кажемо про окремого військовослужбовця, який проводить заходи оповіщення і вирішив зняти шеврон, то це може бути як порушення форми одягу. Є наказ стосовно форми одягу. Під час виконання завдань вона (форма, — ред.) не завжди дотримується. І це вважається нормою. Є об'єктивні причини, чому це робиться. Коли військовослужбовці підходять для перевірки документів, вони представляються і показують документи. Я вважаю, що військовослужбовець — людина і він може мати бажання, щоб його обличчя не показували у соцмережах".
Вилучення телефонів у мобілізованих у приміщенні ТЦК
Загальної вказівки щодо вилучення телефонів не існувало, однак така практика почала застосовуватися через ризики для безпеки після розголошення локацій збірних пунктів.
"Почалося це після того, як громадяни почали відверто публікувати відео навіть з території збірних пунктів, повідомляючи в соцмережах, де вони зараз перебувають, що, м’яко кажучи, створювало незручну ситуацію з безпекового погляду. Особливо після того, як по ТЦК та СП почали завдавати дронові удари — у нас це було в Полтаві, у Кременчуці. Після цього ТЦК було переміщено, і було б дещо неправильним давати можливість, навіть тим самим військовозобов’язаним, повідомляти, зокрема й ворогу, де саме перебуває ТЦК", — зазначив Істомін.
Дані Омбудсмана про зростання звернень
Раніше Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв про різке зростання кількості скарг щодо роботи ТЦК. За його даними, 2022 року до Офісу Омбудсмана надійшло 18 звернень, а 2025-го — 6127.
Серед найпоширеніших скарг — незаконне обмеження свободи під час затримання, порушення під час доставки до ТЦК, недостатній медичний огляд військово-лікарськими комісіями та проблеми з оформленням відстрочки від служби.
Також Дмитро Лубінець наголосив на необхідності забезпечення комплектування ТЦК та СП працівниками, які мають елементарну підготовку та професійні навички для комунікації з цивільними громадянами України.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
