Пів року зневажливого ставлення, відібрані гроші та утримання підопічних проти їхньої волі. Так про досвід перебування в реабілітаційному центрі в Кременчуці розповідає чоловік, який став жертвою торгівлі людьми.
Про це він розповів Суспільному на умовах повної конфіденційності.
Дмитро із Кременчука розповів, що після сварки з батьками залишився без житла. Поблизу місцевого вокзалу чоловік побачив волонтерів, які порадили звернутись до одного з реабілітаційних центрів міста. Він вирішив скористатися послугами закладу, оскільки потребував не лише житла, а й допомоги фахівців.
"Проблема була з житлом, у першу чергу, на той момент. І вживав я трохи алкоголь. Цей центр (реабілітаційний, – ред.) допомагає людям стати на ноги: відновитися, заробити кошти, працевлаштуватися, а якщо немає документів — допомогти їх відновити", — розповів Дмитро.
За його словами, новачкам давали три дні на відпочинок. Потім відправляли на важкі фізичні роботи — здебільшого будівельні або вантажні. За працю обіцяли гроші, так підопічні могли б оплачувати послуги центру.
"Обіцяли всі умови: одягнуть, взують, будуть платити зарплату тим, хто працює. У результаті цього всього не було, ніхто нічого не платив. Просто працювали за тарілку супу і шматок хліба. Їм було байдуже: працюєш ти і тобі щось болить — все одно треба йти працювати. Ми працювали навіть під дощем, з мокрими ногами, вантажили металобрухт", — каже чоловік.
У центрі допомагали людям оформити пенсію, але забирали картки, на які надходили виплати. Також підопічним забороняли користуватися мобільними телефонами.
"Пояснювали це тим, що я можу зателефонувати друзям, піти з центру, почати десь пити чи гуляти, і тоді своє життя не налагоджу", — пригадав Дмитро.
Чоловік пробув у центрі близько пів року. Разом з іншим підопічним реабілітаційного закладу втік із будівельного об’єкта. Пізніше у нього почалися проблеми зі здоров’ям.
"Я перестав ходити. Дуже довго практично не вставав. У туалет ходив із допомогою вітчима, бо не міг самостійно ходити. У результаті потрапив до лікарні. Там мені зробили операцію. Після операції теж були ускладнення. Зараз фізично працювати не можу і ходжу погано. У мене ампутовані пальці на обох ногах", — розповів чоловік.
Дмитро говорить, що йому надходили погрози за свідчення проти керівництва центру. Нині чоловік відновлюється в іншому центрі адаптації. Йому вдалося працевлаштуватися охоронцем на підприємство. Більшість зароблених грошей Дмитро витрачає на лікування.
"(Мрію, – ред.) працювати, зняти житло і жити спокійно, без будь-яких обмежень. Щоб я сам собі був господарем, щоб ніхто не порушував моїх прав і не обмежував мою свободу пересування, щоб я жив вільною людиною, а не в якомусь рабстві".
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
