У кількох містах Полтавщини підняли "Прапор Надії" — біло-чорний стяг, що має на меті нагадувати про людей, які безвісти зникли або перебувають у полоні. Зокрема, такі символи з’явилися на адміністративних будівлях у Полтаві та Кременчуці.
Про це повідомили кореспонденти Суспільного, які були на місцях подій. Також "Прапор Надії" підняли і в Миргороді, про що повідомив міський голова Сергій Соломаха.

У Полтаві біло-чорний стяг, нині відомий як "Прапор Надії", підняли над будівлею міськради.
"Дуже лаконічна ідея — ідея, яка має чітко передати різницю між добром і злом, має чітко передати боротьбу між темрявою і світлом, і має чітко передати те, що наша надія, боротьба і пам'ять буде жити, допоки ми не повернемо кожного", — зауважила ветеранка 36-ї ОБрМП Галина Гриценяк.

"Я працюю з дружинами зниклих. Я знаю, який це біль. Я думаю, що це потрібно для того, щоб люди розуміли проблему, щоб люди звертали увагу. Потрібно, щоб розуміли, що відбувається в країні для того, щоб усвідомлювали, що поряд є ті, хто стоять на сторожі, ті, хто боронять і ті, хто загинув або зник безвісти", — додала місцева жителька Людмила Василенко.
"Прапор Надії" — це неофіційний символ вшанування пам’яті українських військовополонених та зниклих безвісти. Він складається з двох смуг білого та чорного кольорів. Його розробили влітку 2024 року. Автором його дизайну є Сергій Волинський — ветеран російсько-української війни, командир 36-ї окремої бригади морської піхоти, учасник оборони Маріуполя та колишній військовополонений.

"Мені здається, що ця ініціатива свята, що це саме той крик душі, який буде об'єднувати спільну трагедію. Підрозділи різні, ситуації різні. Ми маємо цивільних, які перебувають у полоні, некомбатантів, маємо військовополонених, маємо людей, які безвісти зникли. І вони мають точно знати, що Україна про них не забула, що Україна зробить все, щоб вони повернулись додому", — розповів ветеран, автор ідеї "Прапора Надії" Сергій Волинський.

"Прапор є соціальним проєктом і його мета висвітлити це питання, показати, що ми єдині в боротьбі. Ідея з’явилася під час нашого відрядження командою в Сполучені Штати Америки. Ми спілкувалися там із великою кількістю ветеранських організацій, переймали досвід. І ми побачили в них їхній прапор, їхній символ державний, який пройшов чималий шлях для того, щоб бути затвердженим на державному рівні. І насправді нас дуже зворушила ця ідея", — зазначила Галина Гриценяк.

Влітку 2024-го Сергій Волинський опублікував петицію з проханням закріпити "Прапор Надії" серед офіційної державної символіки. Президент Володимир Зеленський цю ініціативу підтримав. Нині "Прапор Надії" має затвердити Кабінет Міністрів.
"Спільно з «Укрзалізницею» він був вивішений на 100 вокзалах України. Спільною з «Укрпоштою» він був вивішений у 21 обласному центрі на центральних відділеннях «Укрпошти». Велика кількість обласних і міських адміністрацій підтримала вивішення прапору", — додала Галина Гриценяк.

"Звичайно, треба. Чого ж не треба? Шанувати, щоб пам'ятали. Потрібно тільки роз'яснювати, щоб люди розуміли, що саме означає цей прапор. Мені здається, таких ініціатив точно мало. І забагато такого не буває. Люди звикають до всього. На жаль", — прокоментувала місцева жителька Тетяна.
22 липня "Прапор Надії" здійняли також над будівлею Полтавської ОВА. Також цей символ розмістили над адміністративними будівлями в Кременчуці та Миргороді.

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok


