У Нових Санжарах, що на Полтавщині, попрощались із Станіславом Поповичем. Демобілізований військовослужбовець загинув 3 липня у Полтаві. Сталося це унаслідок влучання російських безпілотників у будівлю ТЦК.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
5 липня побратим Станіслава Сергій Мосинець прийшов попрощатися з ним у Нових Санжарах. Чин відспівування за загиблим ветераном російсько-української війни влаштували біля будинку, де військовий жив із родиною.
"Нормальний був, добряк. Завжди помогти, виручити. В бою можна покластися, людина відповідальна, як побратим він відповідальний", — розповів Сергій Мосинець.

Загинув 39-річний Станіслав 3 липня у Полтаві. Сталося це через влучання російських безпілотників у будівлю ТЦК.

Траурний кортеж у центрі Нових Санжарів поблизу Алеї Героїв зустрічали із квітами, прапорами та на колінах. Попрощатись прийшли побратими загиблого військового, друзі й односельці.

Станіслав Попович у війську був понад рік. Служив на Сумщині та Донеччині, розповів його побратим, керівник підрозділу Вадим Коваленко. Менш ніж тиждень тому звільнився із лав Збройних Сил України з огляду на сімейні обставини.
"Ставав на облік в ТЦК, і сталась така страшна подія, що попав під обстріл. Був розумний, крепкий, що розумово підкований, мужній, тобто таких не багато. У даний час, коли ми бачимо цю мобілізацію, найти спеціаліста і просто людину з великої букви дуже важко. Стас був саме таким військовослужбовцем, дуже ним пишався. Навіть якось було жаль відпускати його додому, у цивільне життя, але розумів, що сім'я, родина", — пригадує Вадим Коваленко.

"Саме в тій частині, де служив Станіслав Миколайович, ми дуже багато волонтерили, допомогу давали, пекли смаколики, виготовляли листи із ангелочками. Він часто завітав до нас в ліцей, і з радістю ми його там зустрічали. І ще довго нам буде здаватися, що він ось іде по нашій шкільній стежинці до нашого ліцею, і дітки будуть його бігти і зустрічати, і кричати: «Іде захисник України». Вічна пам'ять йому", — поділилась колега дружини загиблого Зоя Коваленко.

У мирному житті чоловік мав власну справу, також працював водієм.
"Це людина з великої букви, з великим серцем. Він був дуже щирий. Складно казати «був». Він був дуже дружній, розумний, він ніколи не залишить в біді, ніколи не відмовить, за будь-яких обставин. Він був дуже відданим, жертовним чоловіком і батьком", — зазначила подруга родини Станіслава Ольга Сіврюк.

Поховали загиблого військового у Нових Санжарах на місцевому кладовищі. У Станіслава Поповича залишились батьки, дружина, троє дітей, брати та сестра.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok

