До редакції Суспільного звернулася колишня працівниця архіву Одеської обласної клінічної лікарні Тетяна Манчук. Вона каже, що 30 квітня 2024 року її несправедливо звільнили з посади. Жінка позивалася на лікарню і сьогодні Суворовський районний суд Одеси задовольнив її вимоги. Про підстави звільнення, аргументи сторін, неточності у показах свідків та рішення суду читайте далі у нашому матеріалі.
Як і коли жінка дізналася про звільнення
30 квітня 2024 року працівниця архіву Одеської обласної клінічної лікарні Тетяна Манчук прийшла, як зазвичай, до свого кабінету. Проте на робоче місце їй потрапити не вдалося — ключі не підходили до замків.
Разом з Тетяною в архіві лікарні працювали ще двоє колег: Аліса Манчук та Ганна Антоненко. Коли Тетяна зрозуміла, що не може потрапити до свого кабінету — викликала поліцію. Правоохоронці зафіксували повідомлення та склали акт про те, що працівники не можуть потрапити на своє робоче місце.
Опісля того жінці повідомили, що з цього дня її звільнили з посади. Вона звернулася до керівництва лікарні:
"Коли я прийшла до генерального директора сама, він мені сказав: "Йдіть за власним бажанням". Я сказала, що за власним бажанням я не піду. Він тоді мені почав погрожувати, що він мене звільнить за систематичне невиконання своїх службових обов'язків", — пригадує Тетяна Манчук.
Тетяні Манчук показали лише повідомлення про звільнення. Актів про стягнення (догани) жінка не бачила, адже каже, що до 30 квітня їх у неї не було. Відтак вона звернулася до суду.
Покази працівниці, яку звільнили на лікарняному
На засіданні 8 жовтня суддя Суворовського районного суду Вадим Кисельов вислухав свідків обох сторін: двох — від позивача та одного свідка відповідача. Свідки з боку Тетяни Манчук — це саме ті співробітниці, які працювали із жінкою в архіві Одеської обласної клінічної лікарні.
Суд намагався зрозуміти, що відбувалося в день звільнення Тетяни Манчук — 30 квітня, а також, як була організована робота співробітників архіву. Перший свідок, Аліса Манчук, нагадала про день, коли отримала повідомлення про звільнення:
"Я прийшла на робоче місце — замки змінені. І нам сказали: "Ви звільнені по статті". У нас не було ні одної догани при Гульченко (попередній керівник лікарні, — ред.). Тільки подяки були", — розповіла колишня працівниця архіву.
30 квітня жінка була на лікарняному через травму, отже на роботу не ходила. Проте в наказі про її звільнення вказано число 30 квітня і причина — "за систематичні прогули".
Про що розповіла жінка, яку звільнили в один день із Тетяною Манчук
Інший свідок з боку позивачки, Ганна Антоненко, пояснила суду, що 30 квітня вона прийшла на роботу, побачила співробітницю, яка плакала біля їхнього спільного кабінету. Вони разом спілкувалися з поліцією щодо інциденту.
На питання представника позивачки: "Що вам сказали, чому саме ви не можете потрапити на роботу?", Ганна відповіла: "Сказали, що не дозволено. Що це приміщення не наше особисте. Захотіли — поставили замок, захотіли — вигнали".
Щодо устрою роботи архіву, а отже і підстави для звільнення, Ганна Антоненко пояснила суду: деякі запити на пошуки історій хвороб пацієнтів чи то лікарні, чи то від правоохоронних органів вони виконати не могли, адже умов пошуку в архіві не було. Весь архів лікарні був облаштований у невеликому кабінеті, де історії хвороб пацієнтів складали стосами одна на одну прямо на підлозі:
"У нас не було приміщення, і історії лежали, документи на купі. Було, звісно, але до такого ступеню маленьке, що неможливо нормально працювати. У нас за рік клали на підлогу одне відділення, потім я клала дошку і зверху ще рік відділення клали", — пояснила свідок.
Навіть про відповідальність за запит про пошуки документів ніхто з працівників не розписувався:
"Ми не розписувалися. Ні діловоду, ні юристу. Ну, вибачте, у нас була команда. І ми цим займалися всі" — згадувала свідок позивачки.
Михайло Бочевар, адвокат позивачки пояснив, що у посадових інструкціях працівниць не було вказано, хто саме відповідає за виконання покладених на них обов'язків. За його переконаннями, під статтю про “систематичне невиконання обов'язків” підпадала кожна із працівниць архіву.
Хоч Аліса Манчук та Ганна Антоненко причинами звільнення не цікавились — вони у всіх трьох однакові. Себто звільнення Тетяни Манчук, зі слів позивачки, за "невиконання посадових обов'язків" — це ніщо інше, як намагання керівництва лікарні приховати справжню причину звільнення:
"Він (керівник лікарні, — ред.) звільнив багатьох співробітників. Хто відмовлявся за власним бажанням – виганяли і казали: "За систематичне невиконання". Завідувачів, лікарів, завлабораторії, завідувача загальної хірургії, заступника головного лікаря з хірургічних питань", — згадує Тетяна Манчук.
Про що розповів свідок з боку лікарні
Свідком з боку відповідача була Світлана Платовська, заступник гендиректора з медсестринства Одеської обласної клінічної лікарні. Жінка плуталась у показах. За її словами, 30 квітня вона підписала два акти про невиконання службових обов'язків Тетяною Манчук. Проте в ході засідання суд з'ясував, що ті два акти були датовані різними числами — один 30 квітня, в день звільнення, а інший — 26 квітня, за чотири дні до звільнення. Коли суд запитав, чи знає вона, що саме підписувала, свідок відповіла:
"Я не, я не пам'ятаю. Текст я прочитала. Що там є письмова відмова. Ще спитала Тетяну: "Ти дійсно відмовляєшся? Вона сказала: "Так, я писати не буду". І тому підписала цей акт".
Акти, про які йде мова, свідку надав юрист лікарні — Олексій Чечетов. Коли суддя попросив свідка верифікувати підпис під актом, який датований 26 числом, жінка відповіла: "Не зовсім мій". Суддя Кисельов уточнив: "Ви що, за один раз підписали два?", "Два акти були однакові", — відповіла Світлана Платовська, заступник гендиректора з медсестринства Одеської обласної клінічної лікарні.
Що у суді говорила Тетяна Манчук
Сьогодні на засіданні Тетяна Манчук відповідала на питання суду, чи бачила вона складені на неї акти від 26 та 30 квітня:
"Коли я вже подала до суду, тоді вже почали з'являтися ці рапорти. Я вважаю, що це все надумано і навмисне сфальсифіковано для того, щоб звільнити людину через неповажні причини", — заявила жінка.
Адвокат жінки звернув увагу суду на документ із посадовими інструкціями, які передбачає посада Тетяни Манчук — медична сестра загальнолікарняного профілю:
"Цей документ не має дати затвердження, тобто взагалі не зрозуміло, коли він був складений. І те, що на ньому немає підписів осіб, які ознайомлюються з цією посадовою інструкцією", — Михайло Бочевар.
Поза залою суду Тетяна Манчук розповіла кореспондентці Суспільного, чи насправді був у неї діалог із Світланою Платовською, про який свідок лікарні говорила під присягою:
"Ні, такого не було. Мене просто поставили перед фактом, що я звільнена і все. Коли я спитала за що, ніхто мені нічого не пояснив. Мені тільки юрисконсульт лікарні показав оці папірці, оці акти про дисциплінарні порушення, які навіть не були підписані. І тільки коли я подала до суду — вони вже були підписані".
Рішення суду
Суддя Суворовського районного суду Одеси Вадим Кисельов задовольнив вимогу Тетяни Манчук про поновлення її на посаді в Одеській обласній лікарні. Також він постановив стягнути з лікарні на користь жінки 98 тисяч гривень — середній її заробіток за час вимушеного прогулу.
Своїми планами після багатомісячної судової тяганини Тетяна Манчук ділиться:
"Хочу повернутись в цю лікарню. Я в ній пропрацювала — хабарі не брала, я працювала на зарплатню. В мене є досвід роботи, я хочу працювати в медицині в цій лікарні".
Представник у суді від Одеської обласної лікарні, Олексій Чечетов, від коментарів відмовився. Проте адвокат позивачки прогнозує, що лікарня подаватиме апеляцію.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
