Перейти до основного змісту
Проводить ампутації, дістає уламки та накладає гіпс: історія дантиста з Одеси, який пішов на війну

Проводить ампутації, дістає уламки та накладає гіпс: історія дантиста з Одеси, який пішов на війну

Ексклюзивно

27 липня в Україні відзначають День медика. Серед працівників цієї сфери пан Олег — офіцер медичної служби, щелепно-лицевий хірург з Одеси. Він проводить важкі операції військовим та цивільним, рятує людей, зокрема, на Херсонщині, Миколаївщині та Донеччині. Свою історію чоловік розповів Суспільному.

Як вирішив стати військовим лікарем

До 24 лютого 2022 року Олег був цивільним лікарем — стоматологом, працював в Одесі. Початок повномасштабного зустрів саме тут. Розповідає: почув вибухи, розбудив дружину, зібралися та поїхали на роботу.

"Перші дні ми були в Одесі. Я ще тоді був цивільним лікарем. Ніхто не розумів, що буде далі, як будуть розвиватися події. Ми були в бойовій готовності приймати поранених хлопців, надавати допомогу. І одразу для себе я вбирав ту думку, що я буду військовим лікарем. Я не буду залишатися цивільним", — зазначив Олег.

Проводить ампутації, дістає уламки та накладає гіпс: історія дантиста з Одеси, який пішов на війну
Олег, офіцер медичної служби, щелепно-лицевий хірург. Суспільне Одеса

Про перший досвід як лікаря на фронті

За словами Олега, коли він вперше поїхав на фронт як лікар, не розумів що буде робити. Але колеги його ввели в курс справи, розповіли про особливості роботи.

"Коли привезли багато поранених, і там були також поранені в щелепно-лицеві ділянки, були і цивільні, і військові, то зразу було трошки ніяково, трошки боязно. Але коли зайшов з іншими лікарями в операційну, і я зрозумів, що буде підтримка не тільки моя, а усі підтримають, допоможуть, якщо щось, Одразу стало дуже легше. І сумісно працюючи, ми надали професійну допомогу і врятували життя нашим бійцям та цивільним", — розповів лікар.

Що таке бути лікарем на війні

У лікаря на фронті немає вузької спеціалізації, продовжив Олег. За цей час він навчився допомагати у травматологічних операціях — вправляти вивихи, накладати гіпс, хірурги навчали на їхньому напрямку — діставати уламки, проводити ампутації.

"Ти військовий лікар, у тебе немає на фронті вузької спеціальності. Тобі доводиться робити все і допомагати всім. Доводиться і з іншими лікарями обробляти рани, приймати всіх військових, ходити на оперативне втручання", — уточнив лікар.

Історія дантиста з Одеси, який пішов на війну
Олег з колегами під час операції. Фото із особистого архіву лікаря

На місці військовий лікар має швидко та правильно прийняти рішення, як допомагати пораненим, додає Олег. Якщо чогось не знаєш — колеги підкажуть та дадуть пораду.

"Потім у тебе немає там страху взагалі, у тебе дуже холодна голова. Ти дивишся, оцінюєш. Якщо чогось не знаєш — можеш порадитись зі старшими колегами, порадитись з іншими фахівцями, навіть подзвонити в друге місто фахівцям, тим, які все життя працюють в даній діяльності. І коли ти надаєш цю допомогу, розумієш, що ти там, де треба. У тебе немає гордості, немає якоїсь радості. Це як повинно бути", — розповів Олег.

Про найважчий та найважливіший день

Найважче, розповідає, бути далеко від родини, особливо, коли у їхньому місті повітряна тривога та чутно вибухи:

"Робити свою роботу не складно, бо з часом ти до неї звикаєш: цілодобово бути на готовності, надати допомогу. Важко те, що ти не бачиш свою родину, свою дружину, дитину. Ти дуже переживаєш, коли лунає повітряна тривога в їхньому місті, коли там чутно вибухи, бо знаєш, що не зможеш опинитися поруч та надати свою допомогу, захистити їх".

Найважчим днем під час війни, за словами Олега, був тоді, коли він допомагав пораненим бійцям на Херсонщині, а йому повідомили, що у батька стався інфаркт.

"Цей час, коли йшла операція, коли вона закінчилась, був найстрашніший. Ти повинен працювати, надавати допомогу іншим хлопцям, а думаєш про батька. Це твоя рідна людина", — розповів Олег.

Найважливішим днем лікар назвав той, коли народилася його донька. Олег був присутній на пологах та підтримував дружину.

"Це найкращий день в моєму житті. Я через деякий час забрав їх з пологового додому. А ще через тиждень я вже поїхав на Миколаївщину. Це було не довге відрядження, але було дуже важко розставатися. Тому що я вже цілував і казав до побачення не тільки дружині, а ще й доньці", — зазначив Олег.

Наразі Олег перебуває в Одесі і тут надає допомогу пораненим бійцям. Нещодавно чоловік повернувся з відрядження до Херсонщини та Миколаївщини. Після перемоги він мріє поїхати з родиною у повноцінну відпустку та подивитися Європу.

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

Топ дня
Вибір редакції
На початок