Через політичний тиск Стася Волошина, а за російським паспортом Анастасія Іванова, переїхала з Москви до Одеси. Тут вона — як політична біженка. В Одесі дівчина волонтерить та грає в театрі “Перон 7”, адже вона — професійна акторка. Про утиски в Москві, державну зраду та погрози батькам Стася Волошина розповіла в інтерв'ю Суспільному.
Коли ви вирішили переїхати та чому?
У 2020 році я сюди приїхала через те, що в Москві, де я народилась і виросла, у мене почались проблеми. Політичний тиск панівної партії “Єдина Росія” став дуже відчутним.
Остання моя спроба працювати в Москві закінчилась тим, що в цей момент були злиті дані сайту штабу Навального, імена учасників штабу. Я була в цих списках. На той момент я працювала на короткотривалій роботі, яка була пов’язана з держструктурою. Там був будинок культури. Зі мною провели так звану виховну бесіду про те, що мої політичні погляди йдуть порізно з державними інтересами.
Для мене це був останній дзвіночок про те, що далі там залишатись неможливо. Я прийняла рішення, що всіма можливими методами я буду отримувати тут документи.
Де ви зустріли 24 лютого 2022 та що відчували?
Війна мене застала тут. Це, звичайно, величезне почуття провини. Адже я — з червоним паспортом (паспорт громадянина РФ, — ред.). Я все одно маю відношення до країни-агресорки. Я напряму відчувала свою власну провину за те, що відбувається. Хоча я теж сиджу під обстрілами, як і всі інші. З іншої сторони, у мене відчуття, ніби я маю відношення і до самої атаки.
В перші дні я намагалась записатись до тероборони. В тероборону мене не взяли. Сказали: "Ви ж розумієте, безпосередньо до вас у нас питань немає, але червоний паспорт...". Хоча всі доброзичливі. Це насправді мене дуже підтримує. Жодного разу ніхто ніяких звинувачень не пред’являв, жодного легкого негативу.
Ваші батьки залишилися у Росії?
У перші кілька днів війни моя активна діяльність в російській соцмережі “ВКонтакті” була "відмічена". І до моїх батьків прийшли з перевірками. Вломилися у квартиру, налякали маму. Сказали, що якщо я не припиню свою публічну діяльність, а на той момент ми й тут давали інтерв’ю, що ми тут гроші збираємо, як волонтери, сказали, що на в’їзді в Росію мені висунуть звинувачення в держзраді та просто закриють.
Батьків звільнили. Спочатку маму, вона в держструктурі працювала. Буквально за місяць. Дуже швидко прибрали. Потім всіма можливими способами натисли на бізнес батька. І змусили закритись. І досі, де б вони не ходили, ніде не можуть влаштуватись на роботу, бо в якихось списках певних.
Чому ви обрали псевдонім та використовуєте його у реальному житті?
Стася Волошина — частково це сценічний псевдонім. А по факту — моє нове ім’я. Я його так сприймаю. В паспорті я Іванова Анастасія. На початку війни я відмовилась від свого імені та прізвища. Мені було з ними максимально некомфортно. Все, що пов’язує мене з моїм громадянством, з країною мого походження – зараз мені максимально чуже і не моє.
Ви допомагали Збройним силам України?
Ми влаштовували благодійні концерти тут, у театрі, щонеділі. За два тижні після початку війни ми вийшли на балкони. Все, що збирали, відправляли на ЗСУ.
Ви виступаєте українською?
Ми зараз працюємо вже українською мовою, для мене поки складно спілкуватися вільно. Але якщо є текст, то ми вже працюємо.
Чому ви обрали саме Одесу?
Те, що країна, в якій я народилась, так себе поводить, на жаль, не викликає жодного здивування саме тому, що я там жила. Я чудово знаю, які там люди, які там політики, який уряд. Одесу я дуже люблю, це місто мого дитинства, ми сюди завжди приїжджали. Я відчуваю, що я тут на місці. У Москві в мене ніколи не було такого відчуття. А тут я почуваю себе вдома.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
