Росіяни запускають ракети з підводних човнів у Чорному морі, скидають у воду відпрацьоване паливо та знищують на окупованих територіях установки для біологічного очищення. Після російського вторгнення зафіксували масові смерті дельфінів.
Директор українського наукового центру екології моря Віктор Коморін розповів Суспільному, як бойові дії та перебування російського флоту впливає на стан Чорного моря, чи буде позитивний ефект для навколишнього середовища через відсутність туристів та яка доля подарованих Україні суден "Ноосфера" та "Борис Олександров".
Як ведення бойових дій впливає на стан флори та фауни у Чорному морі?
Спочатку потрібно нагадати як було до війни. Потрібно визначити, що Україна восени 2021 року затвердила морську природоохоронну стратегію, яка відповідає європейській директиві з морської стратегії. На 2022 рік були виділені певні кошти на проведення морського екологічного моніторингу.
Чорне море і до війни було у скрутному становищі. Були проблеми пов’язані із забрудненням токсичними та біогенними речовинами, а також із біорізноманіттям, але був певний план дій, який би дозволив досягти доброго екологічного стану Чорного моря. На жаль, війна внесла свої корективи. Всі кошти, які були виділені на рік, щоб ми могли подолати кризу і наблизитися до доброго екологічного стану, були перераховані на ЗСУ.
Щодо впливу воєнних дій на морське середовище зрозуміло, що негативно впливають. Тут потрібно поділити на дві складові. Перша складова пов’язана із впливом на саме море це маневрування суден, це запуски з підводних човнів ракет, відпрацьоване ракетне паливо вони викидають в море, потоплені кораблі, ракети, які були збиті. Все це безпосередньо впливає на морське середовище. Це і хімічне забруднення токсичними речовинами. Одним з таких чинників є вплив радіочастот специфічних на дельфінів.
Ваш колега Іван Русєв розповів, що з початку повномасштабної війни у Чорному морі загинули кілька тисяч дельфінів? Чи можете це підтвердити та які на вашу думку причини загибелі цих ссавців?
Дійсно, цього року як ніколи багато дельфінів були викинутими не тільки на узбережжя України, а й на узбережжя Болгарії, Румунії, Туреччини. Зараз це питання вивчається, розглядаються три ймовірні причини виникнення цього явища. Перше – інфекція, друге – інтоксикація, третє – вплив радіочастот. Ми не можемо сказати, що саме спричинило це масове явище.
Як впливає на стан води в Одеській акваторії постійне перебування там російських кораблів?
Негативно. Ще з огляду того, що це досить старі судна і в момент побудови тоді не замислювалися про екологічні аспекти, особливо з точки зору воєнних технологій. Тому, негативно, але підтвердити це нам ще потрібно буде, після закінчення війни ми плануємо експедиції з дослідження всієї екосистеми Чорного та Азовського морів, щоб певно сказати як саме і на що вплинули ці бойові дії. Зараз ми не маємо можливості підійти до берега, щоб з берега щось взяти. Ми надали це питання до військових, для того, щоб мати таку можливість, але, на жаль, з огляду безпеки, нам поки що не дали дозволу на це.
Які саме речовини при потраплянні у воду можуть спричинити екологічну катастрофу?
Перш за все, це нафтопродукти. Є складові реактивного палива для ракет, ті ж підводні човни, які випускають ракети, це радіоактивне паливо, що скидають в море і воно чинить негативний вплив. Які саме речовини – це ще нам дослідити потрібно. Це, скажімо, воєнні технології, які засекречені і їх потрібно ще дослідити, саме цей вплив.
Зараз в Одесі та області через замінювання закриті пляжі. Тож відпочивальники їх не забруднюватимуть. Чи будуть позитивні наслідки від цього для моря?
З огляду на те, що рекреаційне, туристичне навантаження міста знизилася, то дійсно це не буде значно впливати. Але, маємо пам’ятати, що є не тільки Одеса на узбережжі морських територій України, є Маріуполь, де були повністю знищені установки з біологічного очищення середовища, а також навіть траплялися аварійні ситуації на промислових і сільськогосподарських об’єктах, що безпосередньо впливає на морське середовище. Тому, сказати, що немає ніякого впливу через те, що немає рекреаційного туристичного навантаження – це не зовсім логічно сказати. Тому, що це лише одна зі складових впливу, а є комплексний вплив.
Як щодо ситуації в Азовському морі?
По-перше, немає точних відомостей, тому що Азовське море повністю під окупацією РФ. Інформація є лише зі супутникових даних і з інформації, скажімо, небайдужих громадян. Є неперевірені факти того, що є негативні впливи, але, з точки зору наукового дослідження, це потрібно вийти науковцям, взяти проби, дослідити й тоді точно скажемо на якому стані. Як було до війни, як після війни і як війна на це вплинула.
Де зараз перебуває науково-дослідне судно "Борис Олександров", яке Україні подарувала Бельгія? Чи була здійснена на ньому запланована експедиція?
На жаль, ні. Ми так і не встигли здійснити заплановану експедицію. Як я вже казав, всі кошти були перераховані ЗСУ. Зараз це судно законсервовано, а одразу після закінчення війни плануємо саме його залучити для вивчення ситуації у Чорному та Азовському морях для того, щоб сказати яким саме чином вплинула війна на стан морського середовища.
Яка доля науково-дослідницького судна “Ноосфера”, якому вдалося піти у свою першу експедицію під Українським прапором?
“Ноосфера” успішно вийшла і вже в Кейптаун повернулася з Південного океану, вона побувала на станції, вона забрала зимівників не тільки українських, а й польських зимівників. Тобто, були зроблені деякі наукові дослідження. На жаль, не була виконана вся програма, тому що якраз через кілька днів після початку війни наші зимівники повинні були туди вилетіти, але не змогли це зробити. Тому, сподіваюсь, після закінчення війни ми зможемо реалізувати й наші наукові програми й спільні наукові програми з іншими країнами, які направлені на вивчення загалом ситуації по біорізноманіттю, природоохоронних об’єктах Південного океану, по кліматичних змінах.
Що буде надалі з науковим флотом України? Які плани та проєкти є?
Перше – це, як я вже сказав, зробити оцінку того як війна вплинула. Друге – це морський екологічний моніторинг, який нам дозволяє побудувати систему управління якістю морського середовища відповідно до європейських та міжнародних стандартів. Це головні плани. Ну а також є певні пропозиції від наших європейських колег, які пропонують дослідження і глибоководного сірководню, кліматичних змін Чорноморського регіону, включаючи Чорне море, біоценози, гідрофізичну структуру, але це все ми можемо зробити тільки після закінчення війни.
Читайте також
- Від початку війни у Чорному морі загинули кілька тисяч дельфінів – еколог з Одещини
- Захоплення нацпарків та стрес для тварин. Еколог з Одещини розповів, як війна впливає на природу
- Затоплення шахт Донбасу загрожує радіоактивним забрудненням — Зеленський
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
