В Одеській області в окремих громадах дозволили відстріл хижаків через скарги жителів на напади лисиць і шакалів на свійських тварин. Водночас природоохоронці застерігають, що полювання може порушити екологічний баланс і пропонують альтернативні способи регулювання чисельності тварин.
Чим обґрунтовують необхідність відстрілу, які ризики для довкілля вбачають екологи та де на Одещині дозволили полювання — з'ясовувало Суспільне.
Лисиці та шакали заходять на подвір'я
Житель Заводівки Березівського району Володимир Колесник розповів Суспільному, що лисиці та шакали приходять на подвір'я місцевих жителів. За його словами, хижаки ловлять свійську птицю, а шакалів люди бачать навіть у центрі села.
«У нас є така проблема: дуже багато лисиць і шакалів. Лисиці заходять до людей у господарства, ловлять і їдять курей. О десятій годині вечора люди повертаються з роботи й бачать, як шакали ходять центром села. До мене теж заходять лисиці — їдять качок, ловлять індиків», — сказав Володимир Колесник.
Чоловік зауважив, що останнім часом у його господарстві хижаки з'їли понад десять курей, близько п'яти індиків і двох качок.
«Тут багато нежилих будинків, звідти може зайти шакал або лисиця. Поруч — очеретРід багаторічних вологолюбних трав'янистих рослин із родини тонконогових (злакових), плавніЗаболочені або підтоплені низинні ділянки річок (переважно в їхніх гирлах, заплавах чи дельтах), які густо вкриті вологолюбною рослинністю та періодично затоплюються під час повеней, річка. Вони приходять звідти», — припускає місцевий житель.
Колесник каже, що після відкриття полювання ситуація дещо покращилася. За його словами, на території села відстріляли п'ять лисиць і двох шакалів.
Понад 120 звернень: чому мисливці підтримують відстріл
Від квітня до кінця вересня 2026 року до Березівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок надійшло понад 120 звернень від жителів щодо шкоди, якої лисиці та шакали завдають господарствам. Про це Суспільному розповів голова організації Василь Задорожнюк. За його словами, зверталися, зокрема, жителі Розквітівської, Раухівської та Курісівської громад.
«До нас надходили звернення з Розквітівської, Раухівської та Курісівської громад про те, що хижаки шкодять господарству. Із квітня до кінця вересня було понад 120 звернень громадян через напади лисиць і шакалів», — сказав Василь Задорожнюк.
За оцінками мисливського товариства, у районі може бути близько тисячі шакалів, двох тисяч лисиць і 40–50 вовків. Водночас Задорожнюк зауважив, що точну кількість лисиць назвати не може:
«Приблизно до тисячі голів шакалів у нас по району нараховується. Лисиць також, думаю, близько двох тисяч, але точної цифри назвати не можу. Вовків менше, але теж десь 40–50 голів».
За словами Задорожнюка, після відкриття полювання мисливці відстріляли вісім шакалів і 12 лисиць. Необхідність таких заходів він пояснює шкодою для господарств і ризиком поширення сказу.
«Якщо лисиця задушила одну качку, це вже економічно важко. А якщо п'ять качок або п'ять курей — це вже дві-три тисячі гривень. Для людей, які живуть у селах, це серйозні кошти», — зазначив голова організації.
Чому природоохоронці виступають проти відстрілу
Начальник науково-дослідного відділу Нижньодністровського національного природного парку Сергій Курочкін негативно ставиться до дозволу на полювання. Він вважає, що під час війни, коли екосистеми вже зазнають додаткового навантаження через пожежі та вибухи, відстріл може погіршити ситуацію.
«Зараз це не на часі. Під час війни, коли є пожежі, вибухи, це додаткове навантаження як на екосистеми тварин, так і на людей», — пояснив Сергій Курочкін.
За його словами, полювання може порушити харчовий ланцюг:
«Якщо виб'ють забагато птахів або зайців, хижакам буде менше їжі, і вони можуть частіше переключатися на свійських тварин. Тобто те, що стало приводом для початку полювання, може ще більше вплинути на людей, адже хижаки можуть завдавати господарствам ще більшої шкоди».
Ще один ризик, на який звертає увагу науковець, вплив полювання на перелітних птахів. За його словами, під час міграції їм потрібні місця для відпочинку та харчування, а постріли можуть відлякувати птахів і порушувати їхній звичний маршрут.
«Зараз триває міграція. Під час неї птахи мають перепочити й погодуватися, щоб мати сили летіти далі. Полювання відлякує їх від місць зупинки, а це може вплинути на їхній стан і здатність долетіти до місць зимівлі», — зауважив Сергій Курочкін.
Як альтернативу відстрілу він називає вакцинацію домашніх тварин і поширення пероральних вакцинМедичні препарати, які вводять в організм через рот (ковтанням або краплями), а не за допомогою уколу серед диких тварин. За його словами, такі заходи проводять і на території Нижньодністровського національного природного парку. Водночас для цього потрібна системна програма та контроль.
Виконувачка обов'язків директорки національного природного парку «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк підкреслила, що після рішення обласної адміністрації працівникам парку доводиться додатково контролювати територію, аби мисливці не заходили в межі природоохоронної установи та не полювали поблизу неї.
Вона також вважає, що через війну та розорювання земель дикі тварини втрачають природні місця існування. Тому, на її думку, відстріл створює для них додатковий тиск.
«Ті невеликі ділянки прибережних смуг і лиманів, які були прихистком для диких тварин, ми фактично втрачаємо через бойові дії. І мені незрозуміла логіка людей, які підписують такі накази», — прокоментувала Ірина Вихристюк.
Вихристюк також поставила під сумнів аргумент про загрозу сказу. За її словами, перш ніж ухвалювати рішення про регулювання чисельності тварин через ризик захворювання, потрібно мати підтверджені дані. Вона посилається на статтю 32Регулювання чисельності диких тварин Закону України «Про тваринний світ», яка визначає підстави для регулювання чисельності диких тварин.
Серед альтернатив відстрілу Вихристюк називає належне утримання свійських тварин і догляд за подвір'ями. Зокрема, радить не залишати птицю без загорожі, прибирати зарості та стежити за покинутими будівлями, які можуть ставати місцями перебування диких тварин.
«Що стосується курей, гусей, свиней — будь ласка, належним чином утримуйте їх. У них мають бути нормальні приміщення, загорожа. Велика кількість домашньої птиці перебуває поза межами господарств. Тому давайте починати із себе», — зазначила вона.
Як в ОВА пояснюють дозвіл на відстріл хижаків
Дозвіл на полювання в окремих громадах Одещини запровадили після звернень місцевої влади, аграрних підприємств і жителів. Про це повідомив начальник Одеської ОВА Олег Кіпер. За його словами, люди скаржилися на напади хижаків на свійських тварин, а аграрії — на пошкодження посівів кукурудзи та садів.
Кіпер також заявив, що за час повномасштабної війни популяція хижаків в області збільшилася приблизно на 30%. Він зауважив, що це створює загрозу для людей і свійських тварин:
«Хижак сьогодні заходить у населені пункти, нападає на свійських тварин, несе небезпеку дітям і людям. Це не питання насолоди чи відпочинку, це питання відстрілу хижаків, які за 4,5 роки війни, на жаль, збільшилися приблизно на 30%».
Очільник ОВА зазначив, що питання обговорювали на засіданні комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Він стверджує, що рішення підтримали представники екологічних і санітарно-епідеміологічних служб, а також військове командування.
«Екологи самі нам направляли листи, вони самі до нас звернулися з цим питанням, що є ця загроза, що вакцин не вистачає, тому з цим треба щось робити, потрібно відкривати полювання», — сказав Кіпер.
За його словами, полювання дозволили в окремих громадах Березівського, Одеського та Роздільнянського районів. Наказ діятиме до січня 2027 року для визначених категорій тварин. Після полювань мисливці мають звітувати про кількість відстріляних тварин, а законність полювання, заявив Кіпера, контролюватиме поліція.
«Ми вимушені це робити заради безпеки людей. Інших методів ще не придумали. Є тільки вакцини і є тільки відстріл. Це сьогодні найефективніший засіб, який можна застосовувати», — підсумував начальник ОВА.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.
