Віктор працює рятувальником в Одеській державній службі з надзвичайних ситуацій. Під час війни, він гасив пожежі на нафтобазах, що трапилися внаслідок ракетного удару 3 квітня, та виїздив на розбори завалів після обстрілу військової частини 7 квітня. Про те, яка небезпека може спіткати рятувальників під час війни розповів у подкасті Українського радіо Одеса.
За словами Віктора, нафтобазу тушили два дні змінами по 12 годин, складнощів додавала відсутність водопостачання на місці:
"Коли горіли нафтобази, ми знали, що їдемо на одну, але по факту там же треба було направляти підрозділи на три окремі адреси, а нас відразу відправили на одну. Виникали складнощі у підвозу води, адже був пошкоджений водопровід на тих об'єктах в результаті ракетного удару. Це ускладнювало гасіння".
За словами Віктора, під час виїздів страху майже немає, переживаєш лише за рідних:
"Було жахливо, коли виїжджали на розбір після ракетного обстрілу. Кількість людей, які знаходились під завалами без ознак життя. І сама будівля була після ракетного обстрілу. Є таке, що скільки б ти не працював, все одно буде момент, коли трошки страшно".
Йдеться про обстріл військової частини у Красносілці. Наразі відомо про 11 загиблих людей
Складнощі у роботі рятувальників під час війни
Віктор розповів, що розбір завалів та гасіння пожежі після обстрілів є небезпечним не тільки тому що можуть прилетіти нові ракети, а й тому що на об'єкті може лишитися вибухівка, що ще не спрацювала:
"Якщо це ракетний удар, то там можуть бути вибухонебезпечні предмети. У нас є спеціальна служба розмінування. Там спеціально навчені люди ідентифікують цей предмет, а потім ліквідовують чи знешкоджують. Територія, де розташований предмет, відразу перекривається, щоб не було доступу цивільним".
Відчуття страху
Страх, розповів чоловік, це заразна емоція, яку краще тримати у собі та не показувати, адже у рятувальників є правило: "Не нашкодь собі та тому, кого ти рятуєш". Коли ти панікуєш, то не допоможеш людям, яких приїхав рятувати. На ліквідації наслідків від ракетного обстрілу, за словами Віктора, страху майже не було:
"Коли ти їдеш, коли ти знаєш, що там було, то трошки є страх, але коли приїжджаєш, то працюєш як працював, нічого не змінюється. Просто розумієш, що може бути ще один ракетний обстріл".
Колегам Віктора з різних областей доводилося тікати та ховатися від обстрілів, проте одеські рятувальники з таким не зіштовхувалися.
Яким чином доводиться рятувати людей
Беручись до справи, рятувальники насамперед визначають скільки людей на об'єкті та як їх можна врятувати.Найголовніше для вогнеборців – знайти та евакуювати їх, а потім почати гасіння. Для розбирання завалів є спеціально навчені собаки, які допомагають шукати травмованих.
Під час воєнного стану на об'єктах інфраструктури є списки людей, які там перебувають, що спрощує роботу рятувальникам, але територію завжди перевіряють повністю, орієнтуючись на звуки:
"У нас є хвилина тиші, коли ми уже дістали по максимуму всіх, хто був на поверхні, все вимикається, всі наші прилади й ми прислуховуємося де ще хтось може подавати ознаки життя", – розповів Віктор.
Пожежники не мають права вирушати не об'єкт, поки не отримають виклик на координаційний центр 101, навіть якщо вибух чують всі містяни. Віктор зазначив, що від виклику до прибуття на місце рятувальників може пробути приблизно 10 хвилин, але час який має минути від виклику до виїзду машини фіксований – 45 секунд.
Що відомо
3 квітня приблизно о 6 ранку росіяни атакували Одесу з повітря. У місті сталося кілька пожеж. Мер Одеси Геннадій Труханов розповів у спецефірі Суспільного про ситуацію після ракетного удару по місту: "На щастя поранених людей немає, пошкоджені будинки – вибито скло, зруйновані покрівлі дахів від уламків. Комунальні служби вже на місці. Ми будемо надавати всю необхідну допомогу тим, у кого пошкоджено житло. Ситуація контрольована на даний час. Хочу попросити громадян зберігати спокій".
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
