82-річний Станіслав Свистун, якого в Одесі називають дідусем Славою, щонеділі приходить на акції на підтримку полонених та безвісти зниклих військовослужбовців. Його син Михайло пішов служити на початку 2023 року. Після поранення він повернувся до війська, а влітку 2025-го потрапив під обстріл поблизу Куп'янська на Харківщині. Відтоді чоловік вважається зниклим безвісти. Батько не знає, чи живий його син, і сподівається отримати звістку про нього.
«Він дуже працьовитий»: яким батько пам'ятає сина
Станіслав Свистун розповідає, що його сини не проходили строкової військової служби. Після навчання батько хотів, щоб вони працювали за фахом і здобували досвід. Він влаштував їх на свій завод для проходження практики, однак через занепад промисловості роботи за спеціальністю для них не знайшлося. Тоді чоловік допоміг синам влаштуватися до будівельної бригади, де вони займалися ремонтом.
«Вони дуже працьовиті. Дуже такий здібний хлопчик. Майстровитий такий», — згадує батько про Михайла.
Михайло Свистун долучився до війська на початку 2023 року. Батько описує його як людину із загостреним почуттям справедливості. Під час служби Михайло двічі зазнавав поранень. Уперше дістав поранення плеча та щелепи. Після лікування у шпиталі він повернувся до війська.
У червні 2025 року чоловік наступив на міну, ймовірно, протипіхотну «Пелюстку»Протипіхотна «Пелюстка» (офіційна назва — ПФМ-1 або ПФМ-1С) — це радянська протипіхотна фугасна міна натискної дії, яка встановлюється переважно засобами дистанційного мінування (з авіації чи артилерії).. Унаслідок вибуху він тяжко травмував ногу: уламки пошкодили кістки, частину п'яти відірвало. Михайло довго лікувався, йому встановили апарат ІлізароваАпарат Ілізарова — це спеціальний пристрій зовнішньої фіксації, який застосовують в ортопедії та травматології для зрощення складних переломів, виправлення деформацій та подовження кісток..
«І він довго лікувався. Я так хотів, щоб він уже поїхав до санаторію. Ходив із палицею. Він такий самостійний — мені так шкода його було. І він був сам», — згадує Станіслав.
За словами Станіслава Свистуна, син переживав через війну та друзів, які продовжували служити. Попри те, що сам ще не завершив лікування, він знову повернувся до військової частини.
«Я не знаю, чи він живий»
Улітку 2025 року підрозділ Михайла перебував поблизу Куп'янська, у районі села Кутьківка. За словами батька, позиції військових зазнали сильного обстрілу. Один із побратимів розповів, що Михайло передав йому свій телефон, який той мав повернути. Через небезпеку військові не могли одразу дістатися до місця обстрілу, тому для огляду території використовували безпілотник.
Батько розповідає, що після обстрілу окопи та бліндажі були зруйновані. Російські військові обстрілювали позиції керованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню «Град». Згодом родині повідомили, що Михайло зник безвісти.
«І прислали мені звістку, що він зник безвісти. І я не знаю, чи він живий», — каже Станіслав Свистун.
«Не витримав. Пішов»: як дідусь Слава долучився до акцій
На акції на підтримку безвісти зниклих військовослужбовців Станіслав Свистун почав приходити не відразу. Про них йому розповіла донька. Спочатку чоловік вагався, але згодом вирішив долучитися.
Він прийшов до пам'ятника Дюку де Рішельє, проте учасників акції там не застав. Йому підказали, що люди збираються на Дерибасівській. Там Станіслав Свистун знайшов тих, хто чекає на своїх рідних. Відтоді він приходить на акції щонеділі.
«Ми не повинні бути байдужими. Люди там дуже хороші. Підбігають, заспокоюють. І якось разом спілкуємося. Я дома сиджу в комп'ютері, подивлюся на фотографії, і одразу... А там такі, як і я, всі», — розповідає чоловік.
Станіслав зізнається, що намагається бути готовим до різних звісток, хоча найбільше хоче дізнатися, що сталося із сином. Якщо Михайло живий, батько сподівається на його повернення. Якщо ні — хоче мати місце, куди зможе прийти та вшанувати його пам'ять.
«Це війна — велика трагедія. І не тільки для мене, а й для людей. Я не можу зрозуміти, як це так можна: країна зовсім інша, і так можна бомбити. Я пам'ятаю, тоді в дитинстві це все. Десь війна — «Руки геть!», всі виступають. А зараз — наче так і треба», — каже Станіслав Свистун.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.
