В Одесі зустрілися 16 учасниць проєкту «Тихі героїні» з різних регіонів України. Серед них — родички загиблих військових, полонених, зниклих безвісти та закатованих у російському полоні. У межах проєкту жінки беруть участь у ретритах, відвідують культурні й пам'ятні місця, відпочивають та спілкуються з тими, хто має схожий досвід. Про програму та те, як вона допомагає переживати втрату, учасниці й кураторка розповіли Суспільному.
«Трохи відійти від процесу свого горювання»: як працює проєкт
Кураторка проєкту Оксана Левкова розповіла, що «Тихі героїні» діє останні три роки. За її словами, учасниці відвідують меморіальні комплекси, пам'ятники, заповідники, музеї та інші пам'ятки. На півдні України програма також передбачає відпочинок біля моря та лиманів, знайомство з крафтовими виробниками й екскурсії.
«Будь-який психолог вам скаже, що "перезавантаження мізків", так би мовити, іншими картинками, перебування в інших умовах, навіть побутових, — це важливо для того, щоб хоча б на певний час трохи відійти від процесу свого горювання», — сказала Оксана Левкова.
Також вона зазначила, що проєкт намагається поєднати зміну обстановки, нові враження та спілкування жінок із людьми, які мають схожий досвід.
«Ми розуміємо одна одну без слів»: історії учасниць і шлях до участі в ретриті
Для Людмили Кушки з Києва, яка втратила чоловіка-військовослужбовця, поїздка до Одеси стала можливістю змінити звичне середовище.
«Мені потрібна була ситуація, яка б забрала мене з того колеса й кудись вивезла. Не треба мені закордонних шикарних проєктів, а просто інша картинка», — розповіла вона.
Жінка згадує, що отримала запрошення на ретрит після масованої атаки на Київ. Вона каже, що тоді постійно завантажувала себе роботою, намагаючись не зупинятися.
За словами Людмили Кушки, біль від втрати нікуди не зникає, однак із роками людина вчиться з ним жити. Участь у ретриті, каже вона, допомагає відволіктися та побути серед людей, які розуміють її досвід.
«Мені дуже комфортно в цьому середовищі, бо ми розуміємо одна одну без слів. Ми так зійшлися, наче давно родичі й подруги», — сказала Людмила Кушка.
Цього року до проєкту долучилася Ніна Гілічук із Кривого Рогу. Її брат був закатований до смерті в російському полоні. Оксана Левкова запрошувала Ніну на ретрит також у 2024 та 2025 роках, однак тоді жінка відмовлялася від участі.
У 2024 році Ніна Гілічук перебувала на Сумщині разом із чоловіком-військовослужбовцем, який виконував завдання в Курській області. Цього року чоловік сам запропонував їй поїхати на відпочинок, оскільки через службу не може взяти відпустку.
«А оскільки літо закінчується, ми вирішили, що я все ж таки погоджуся на цей прекрасний тур», — розповіла Ніна Гілічук.
Кураторка проєкту зазначила, що переконати жінок, які переживають втрату, взяти участь у таких поїздках непросто. За її словами, з деякими учасницями вона працювала кілька років, перш ніж вони погодилися приїхати.
Оксана Левкова розповіла, що три роки тому деякі жінки не могли уявити себе на екскурсіях після смерті близьких. Тепер, за її словами, їхнє ставлення до таких поїздок змінилося.
Учасниці ретриту приїхали до Одещини зі Львівської, Запорізької, Сумської областей та Кривого Рогу.
Підтримка проєкту та його фінансування
До зустрічі жінок долучилася заступниця начальника департаменту культури, національностей та релігій Одеської ОДА Ярослава Різнікова.
«Дуже мене торкає до душі, коли я бачу паралелі із моїми родинними історіями, з моїм родинним життям», — сказала Ярослава Різнікова.
Вона зазначила, що її батько свого часу перебував у таборі разом із українським дисидентом Левком Лук'яненком. За словами Різнікової, її родина також зазнала репресій у радянський період.
Вона назвала «Тихих героїнь» важливим проєктом, який, на її думку, допомагає родинам загиблих переживати втрати та водночас нагадує суспільству, завдяки кому українці можуть продовжувати жити й проводити звичайні заходи.
Проєкт існує завдяки приватній підтримці. Оксана Левкова розповіла, що за 25 років своєї діяльності їй не вдалося отримати грантове фінансування.
«Весь час фінансують якісь знайомі, друзі, підприємці», — сказала кураторка.
За її словами, організатори також звертаються по допомогу до українських спільнот за кордоном, зокрема у Польщі, США та на Кіпрі. Фінансову підтримку збирають невеликими внесками, оскільки, як зазначила Левкова, великого фінансування проєкт не має.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.
