В Одесі напередодні Дня Державного прапора та Дня Незалежності України провели акцію пам'яті загиблих військових. Одесити могли запалити лампадки і поставити їх на мапу України — на згадку про близьких, які загинули на війні.
Організаторка акції Наталя Мажарова розповіла, що захід має стати простором насамперед для родин загиблих, ветеранів, військових і цивільних, які хочуть вшанувати пам'ять конкретних людей, полеглих за Україну.
«Ми сьогодні будемо говорити про кожного окремого героя, якого ми памʼятаємо. Сьогодні кожен одесит може прийти зі своєю лампадкою і поставити в мапу України свічку за ту людину, памʼять про яку він несе в своєму серці», — сказала вона.
За словами Наталі Мажарової, акцію започаткували під час АТО в межах Вишиванкового фестивалю. Через безпекові обмеження її не проводили у 2022 та 2023 роках, після чого традицію відновили:
«Це надзвичайно важлива міська традиція, і це необхідно впроваджувати в міський простір, впроваджувати в нашу нову культуру, новий спосіб нести цю традицію памʼяті і культури памʼяті для кожного одесита».
До акції долучилися оркестр Військової академії, представники Православної церкви України, родини загиблих, а також громадські організації «Серця матерів Одещини» та «Родини янголів». Формат заходу зробили компактним через безпекові обмеження.
«Для нас це важливо — пам'ятати наших рідних»
Юлія Тарасова прийшла на акцію, щоб вшанувати пам'ять свого брата, який загинув у грудні 2022 року на Донеччині.
За її словами, брат був родом із Херсона, близько півтора місяця перебував в окупації, до повномасштабного вторгнення мав досвід участі в АТО. Після виїзду з окупації він приїхав до Одеси та знову пішов до війська.
Військовий служив у 59-й механізованій бригаді. Спочатку брав участь у боях на Херсонському напрямку, а згодом його підрозділ перекинули на Донеччину, де він загинув.
«Я відвідую часто такі заходи, вважаю, що вони потрібні. Тому що нам, родинам загиблих, це важливо — памʼятати наших рідних, памʼятати, що люди віддають своє життя», — розповіла Юлія.
Жінка також говорить, що для родин полеглих важливо, аби суспільство не ставилося формально до щоденної хвилини мовчання:
«І кожен день в хвилину мовчання мене дратує, що люди не зупиняються. Це хвилина. Люди не можуть зупинитися на хвилину? Для нас це важливо, розумієте».
Про брата вона згадує як про людину, яка дуже любила дітей і жила заради свого сина. Нині хлопцеві 13 років:
«Вже в грудні буде 4 роки, але болить як у перший день. Для мене це була найкраща людина у світі і мені дуже його бракує. Дуже».
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
