Одеська журналістка Євгенія Генова написала книгу «Вони обрали Україну», до якої увійшли історії 16 молодих людей, які пережили окупацію або депортацію до Росії, а згодом повернулися в Україну. В етері Українського радіо Одеса авторка розповіла, як збирала ці історії, з яким тиском і пропагандою стикаються українські підлітки на окупованих територіях та з якими труднощами після повернення.
Як виникла ідея книги
За словами Євгенії Генової, поштовхом до написання книги стали численні історії українських дітей та підлітків, які повернулися з окупованих територій і Росії. Авторка хотіла зібрати їх в одному виданні, щоб показати, через які випробування проходять молоді українці та чому, попри це, продовжують пов'язувати своє майбутнє з Україною.
«Моя думка була в тому, щоб показати всім нам, кожній людині, кожному, хто зараз в Україні чи поза Україною, що ми маємо майбутнє. Мені здається, це важливим, тому що ми маємо ким пишатися», — сказала Євгенія Генова.
Над книгою журналістка працювала близько семи-восьми місяців. Більшу частину часу, за її словами, зайняли пошук героїв та збір інформації. У цьому допомагали громадські організації, які працюють із дітьми та молоддю, що повертаються з окупації та депортації. Частину контактів Генова знаходила через колег-журналістів та соціальні мережі.
Історії у книзі різні: деякі герої погодилися назвати свої імена, інші залишилися анонімними. Розмови часто відбувалися за участі психологів, батьків, адвокатів або представників громадських організацій. Готові тексти додатково перевіряли самі герої та фахівці, зокрема з погляду безпеки.
Пропаганда та тиск
Окрему увагу в книзі приділено тому, як Росія намагається впливати на дітей на окупованих територіях. За словами Генової, йдеться не лише про шкільні уроки, а й про систематичне нав'язування російської ідентичності та мілітаризоване виховання.
«Вони максимально тиснуть для того, щоб перекроїти свідомість молоді, дітей, підлітків, повністю стерти питання національної ідентичності, а старшим дітям просто нав'язати іншу ідентичність», — зазначила Євгенія Генова.
За словами журналістки, дітям нав'язують російську версію історії, залучають їх до мілітаризованих організацій та змушують брати участь у відповідних заходах. Додатковими елементами тиску на окупованих територіях, за її словами, є російська символіка у школах, перевірки та необхідність демонструвати лояльність.
Водночас батьки опиняються у складній ситуації. За словами Генової, вони не завжди мають можливість виїхати з окупації, а спроби відкрито пояснювати дитині, що вона живе в окупації та є українцем або українкою, можуть створювати додаткову небезпеку для родини.
Як підлітки намагаються дочекатися можливості виїхати
Старші діти, за словами журналістки, часто розуміють, що відкритий спротив може бути небезпечним. Тому вони змушені пристосовуватися до умов окупації та приховувати власні погляди.
«Твоя мета — дотягти до 18-річчя, отримати якісь документи і мати можливість виїхати», — розповіла Євгенія Генова.
За словами Генової, підліткам також можуть пропонувати гроші, подарунки, пільговий вступ до військових навчальних закладів та інші стимули, щоб зацікавити їх російською армією або військовими професіями. На думку журналістки, для окупаційної влади молодь одночасно є об'єктом пропаганди та потенційним ресурсом для майбутньої мобілізації.
У книзі також є історії підлітків, які відкрито не погоджувалися з окупаційною владою. Деякі з них, за словами авторки, були вбиті або закатовані через свою позицію.
Найбільший страх — неможливість довіряти
Герої книги розповідали Геновій не лише про безпосередню небезпеку, а й про постійний психологічний тиск. Одним із найсильніших страхів вони називали неможливість довіряти людям.
«Ти не можеш довіряти родичам, близьким. Ти іноді не можеш довіряти навіть власним батькам. Ти не можеш довіряти друзям, сусідам, вчителям», — сказала Євгенія Генова.
За її словами, підлітки змушені постійно приховувати свої погляди та плани щодо виїзду. Навіть після повернення в Україну їм доводиться заново вчитися довіряти людям.
Повернення в Україну — не кінець труднощів
Генова також наголосила, що після повернення українських дітей та підлітків їхні проблеми не закінчуються. Часто вони приїжджають без батьків, грошей, професії та завершеної освіти.
«Ми їх вітаємо, дякуємо, обіймаємо, даруємо квіти, на цьому ми втрачаємо їх з поля зору. Але насправді для них усе тільки починається», — зазначила Генова.
На її думку, держава має приділяти більше уваги підтримці таких молодих людей після повернення. Зокрема, йдеться про освіту, житло, фінансову допомогу та інші умови, необхідні для самостійного життя.
«Нам є ким пишатися»
Книга «Вони обрали Україну» містить 16 історій молодих людей, які пережили окупацію або депортацію. За словами авторки, для неї це не лише документування злочинів Росії, а й історії про українську молодь, яка, попри тиск, обирає свободу.
«Молодь, будь-яка, українська або інша, — це завжди про свободу, про прагнення до свободи. І тому молодь не може не бути з Україною, оскільки Україна — це теж про свободу», — сказала Євгенія Генова.
Журналістка вважає, що ці історії важливо зберегти й для майбутніх поколінь. Одним із головних послань книги вона називає прагнення показати українську молодь, яка пережила окупацію, пропаганду та депортацію і змогла повернутися в Україну.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
