Щороку на узбережжі Одещини знаходять живих, знесилених або загиблих дельфінів і морських свиней. Через наслідки повномасштабної війни, забруднення моря, хвороби та інші чинники таких випадків може ставати більше. У розпал пляжного сезону важливо знати, як діяти, якщо ви натрапили на китоподібного біля берега.
Про те, чому дельфіни опиняються на узбережжі, які помилки найчастіше роблять люди та як справді допомогти тварині, Суспільному розповіли провідний науковий співробітник Павло Гольдін та молодша наукова співробітниця Юлія Іванчикова з Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАННаціональна академія наук України, а також завідувачка лабораторії морських хребетних тварин УкрНЦЕМУкраїнський науковий центр екології моря Карина Вишнякова.
Як розпізнати китоподібного
Біля узбережжя Одещини трапляються три види китоподібних: афаліна, білобочка та морська свиня. Морську свиню можна впізнати за округлою головою без характерного видовженого «дзьоба». Саме через це її нерідко помилково приймають за дитинча дельфіна.
«Дельфіни від морських свиней відрізняються тим, що у них є видовжений рострумВидовжена передня частина морди, утворена щелепами. Добре помітна у дельфінів.. Тобто, оця та сама знаменита посмішка, через яку всі дельфіни здаються такими дружніми. Але, насправді, вона просто сформована щелепами. І у морських свиней такого роструму немає. Тобто, через це у них виходить така більш заокруглена голова і також через це морські свині мають більш дитячий вигляд», — пояснила Юлія Іванчикова.
За словами науковиці, афаліни зазвичай мають однотонне сіре або темно-сіре забарвлення, тоді як білобочки вирізняються світлими плямами та контрастним малюнком на боках:
«Афаліни сірі або темно-сірі за кольором. У них більш-менш однотонний колір по всьому тілу. Білобочки відрізняються тим, що у них може бути рострум чорний і у них буде на тілі більш явний візерунок. У них буде така гарна витягнута вісімка біло-сіра: на одному боці і на іншому. Тобто, якби, з видовженими білявими плямами. Власне, тому і називаються білобочки».
Якщо тварина жива
За словами науковців, головне — не панікувати і не намагатися самостійно «рятувати» китоподібного, штовхаючи його назад у море. Фахівці пропонують алгоритм дій:
- одразу повідомити науковців або профільні організації;
- зафіксувати точне місце знахідки;
- зробити фото та відео (на дві хвилини) тварини;
- повідомити про її стан і поведінку;
- до приїзду фахівців не торкатися тварини та не намагатися транспортувати її.
Зовні, пояснила Карина Вишнякова, може здаватися, що дельфін просто випадково опинився біля берега. Насправді ж тварина може бути хворою, виснаженою або травмованою. Якщо повернути її у воду без огляду фахівців, вона може загинути вже за кілька хвилин або годин.
«Важливо розуміти: ніхто нікуди нікого не забирає. У нас заборонено вилучати тварин з природного середовища існування. Тому якщо якась допомога буде, то вона буде виключно на місці», — наголосила Карина Вишнякова.
У разі виявлення живого китоподібного потрібно насамперед повідомити профільних спеціалістів, зафіксувати місце знахідки та, за можливості, зробити фото або відео. Важливо сфотографувати всю тварину, голову, плавники та можливі видимі ушкодження. До прибуття фахівців не варто збирати навколо тварини натовп, шуміти чи торкатися її без потреби.
Якщо китоподібний загинув
Науковці наголошують: навіть загибла тварина становить велику цінність для досліджень. Алгоритм дій, якщо людина побачила мертвого китоподібного:
- не торкатися тіла;
- за можливості зробити фото або відео;
- зафіксувати геолокацію;
- повідомити науковців про знахідку;
- не переміщувати тіло та не намагатися його утилізувати.
Після повідомлення про знахідку спеціалісти можуть оперативно виїхати на місце, відібрати зразки або забрати тіло до лабораторії для подальшого дослідження. Чим свіжіші рештки, тим більше інформації вдається отримати.
«Можна організувати якусь тінь, наприклад, або накрити вологою тканиною і її змочувати. Це трошки могло б сповільнити процес розкладання, поки доїдуть люди, які зможуть забрати загиблу тварину», — припустила Карина Вишнякова.
Павло Гольдін застеріг, що в жодному разі не можна торкатися мертвого китоподібного, адже окремі захворювання можуть передаватися людині:
«З мертвим дельфіном має поратись фахівець. Тому що ця тварина може бути хвора на інфекцію спільно з людиною. Наприклад, на пташиний грипРідкісне міжкатегоріальне зараження морських ссавців високопатогенним вірусом грипу типу A, яке зазвичай відбувається внаслідок контакту з інфікованими дикими птахами або їхнім середовищем., на токсоплазмозПоширене інфекційне захворювання, яке спричиняє внутрішньоклітинний паразит Toxoplasma gondii. У людей із міцним імунітетом воно часто протікає безсимптомно, але становить небезпеку для вагітних жінок (може зашкодити плоду) та людей з ослабленим імунітетом., на бруцельозТяжке інфекційне захворювання, яке передається від хворих тварин до людей. Воно вражає суглоби, нервову та статеву системи.. Тобто, є низка інфекції, які передаються від дельфіна людині і навпаки. Тому, якщо людина не має, принаймні, кваліфікації ветеринара або біолога, то повинна триматися за два метри від мертвої тварини».
Що робити, якщо дельфін самостійно плаває біля берега
Науковці наголошують: якщо китоподібний перебуває у воді, самостійно рухається, не завалюється на бік і хвилі не викидають його на берег, втручатися не потрібно. У такій ситуації головне — забезпечити тварині спокій. Людям варто відійти щонайменше на 100 метрів, не шуміти, не намагатися підпливати ближче та не торкатися дельфіна. Часто найбільшою загрозою стає не стан тварини, а надмірна увага людей. Такі дії можуть завдати тварині додаткового стресу або травм.
Винятком можуть бути випадки, коли дельфін опинився у замкненій акваторії — наприклад, у затоці чи лимані, звідки не може самостійно повернутися у відкрите море. Навіть тоді будь-які дії слід узгоджувати з науковцями. За словами Павла Гольдіна, в Україні вже були випадки успішного повернення таких тварин у море після консультацій зі спеціалістами:
«В такому випадку, якщо тварина самостійно рухається, то, звичайно, не можна її ловити. Але якщо вона знесилена і її починає викидати на берег, то тоді, можливо, варто за допомогою фахівців, принаймні за телефонним зв'язком, обережно її перенести через штучний або природний бар'єр. Якщо це дійсно дуже короткий бар'єр, її можна просто відпустити в море. У нас було два таких випадки, коли успішно тварину було врятовано».
Чому не можна просто повернути тіло в море
Юлія Іванчикова пояснює, що встановити причину загибелі або важкого стану тварини часто можна лише після комплексного дослідження. Багато захворювань або травм зовні непомітні, а смерть зазвичай спричиняє сукупність факторів, а не одна причина.
«На місці, прямо коли тварину викинуло на берег, дуже мало шансів чітко сказати, що саме стало причиною смерті. Зазвичай це комплекс різних причин, тому потрібні додаткові дослідження, щоб підтвердити або виключити всі можливі варіанти», — пояснила науковиця.
Крім того, фахівці фіксують випадки, коли китоподібні гинуть через потрапляння в рибальські сітки. На тілах можуть залишатися характерні сліди або пошкодження, які допомагають встановити обставини загибелі:
«Іноді ми бачимо сліди сіток навколо тіла або зрізані плавці. Тоді можна припустити, що тварина потрапила в рибальські снасті, загинула там, а потім її викинули в море чи на берег», — додала Юлія Іваничкова.
Що досліджують науковці
Після доставки тіла до лабораторії фахівці проводять розтин та відбирають численні зразки для аналізів. Вони перевіряють наявність бактеріальних і вірусних інфекцій, токсичних речовин, наслідків забруднення моря, акустичних травм, ушкоджень від суден або рибальства.
«У першу чергу це розтин і відбір зразків. Ми проводимо бактеріологічні, вірусологічні, токсикологічні дослідження, можемо шукати забруднення нафтопродуктами, хімічними речовинами або токсинами водоростей», — розповіла Карина Вишнякова.
Окремі дослідження дозволяють визначити вік тварини, її репродуктивний статус, особливості харчування, походження та навіть зв'язки з іншими популяціями китоподібних. Такі дані допомагають зрозуміти, як змінюється стан популяцій у Чорному морі, які загрози для них є найбільш небезпечними та чи зростає смертність серед окремих видів.
«Коли накопичуються сотні й тисячі досліджених випадків за багато років, ми можемо відстежувати зміни тривалості життя, вікової структури популяцій та загальний стан китоподібних у Чорному морі», — додав Гольдін.
Чому це важливо саме зараз
Науковці фіксують збільшення кількості випадків загибелі китоподібних не лише в Україні, а й в інших країнах Чорноморського регіону. За словами Карини Вишнякової, про зростання кількості викидів повідомляють і міжнародні партнери:
«Ми намагаємося зараз сконцентрувати саме ларораторні дослідження в Україні. Зараз, попри війну, розвиваються різні лабораторії і різні напрямки досліджень. Ми зараз намагаємося все, що можемо зробити на місці, в лабораторіях. Але в нас є колеги в Європі, в провідних інститутах, в яких є ветеринарний напрямок. Ми з ними співпрацюємо в плані консультацій, але є можливість попросити їх допомоги саме в лабораторних дослідженнях».
За словами науковця Павла Гольдіна, нинішнє збільшення кількості випадків загибелі дельфінів і морських свиней не є безпрецедентним. Подібні сплески вже фіксували раніше:
«У нас було два епізоди, два роки, коли спостерігається підвищена загибель тварин: дельфінів і морських свиней. Це конкретно 2022 і 2026 роки. Перед тим попереднє — це був 2017 рік, і з усіх цих трьох нещодавніх подій 2017 рік — це була найбільша кількість випадків».
Водночас він наголошує, що робити остаточні висновки щодо 2026 року поки зарано, адже сезон спостережень ще триває. Науковець також звертає увагу, що між роками зі сплесками смертності були періоди відносного благополуччя. Зокрема, 2023 рік став одним із найспокійніших за кількістю зареєстрованих випадків.
«2023 рік — це був взагалі історичний мінімум, коли подій було дуже мало. У 2024-му трохи більше, у 2025-му ще трохи більше. Але це все одно було дуже мало порівняно, наприклад, із 2022 і 2026 роками».
Саме тому, пояснюють дослідники, кожне повідомлення про знайденого живого або загиблого китоподібного допомагає краще відстежувати зміни в популяціях та розуміти причини таких сплесків смертності.
Куди звертатися, якщо натрапили на тварину
Про подібні випадки варто повідомляти громадську ініціативу «Дельфіни Азовського та Чорного морів» за номерами:
- 095 548 65 53
- 067 390 01 18
- 063 970 15 00.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
