Під час масштабної зливи 30 вересня 2025 року в Одесі за добу випало 94 мм опадів — понад дві місячні норми. Негода призвела до загибелі дев’яти людей і значних руйнувань. Експерти вважають, що серед причин підтоплень — не лише зливова каналізація, а й брак зелених зон та щільна забудова. У матеріалі — про причини затоплення та можливі шляхи вирішення проблеми.
Місто, де воді ніде подітися
Експертка у галузі сталого розвитку та просторового планування Марія Смірнова дослідила причини торішнього підтоплення та дійшла висновку, що Одеса має значно менше зелених зон, ніж рекомендують міжнародні стандарти. Якщо вважається, що для стійкого розвитку міста озеленення має становити щонайменше 30% території, то в окремих районах Одеси цей показник коливається від одного до десяти відсотків.
За словами дослідниці, під час зливи понад п'ять мільярдів літрів води фактично не мали можливості природно вбиратися в ґрунт. Через велику кількість асфальту та забудови вода швидко накопичувалася на поверхні й спрямовувалася до низин.
"Затоплення — це не випадкова катастрофа, а закономірний результат того, що місто планується як у 60-х роках: максимум асфальту і багатоповерхівок та мінімум зелені", — зазначила Марія Смірнова.
На думку експертки, зелені території виконують роль природної губки, яка затримує значну частину опадів. Коли таких просторів недостатньо, вода майже миттєво стікає до найнижчих ділянок міста.
Чому Балківську затоплює десятиліттями
Однією з найбільш проблемних територій під час кожної сильної зливи залишається вулиця Балківська. Геолог, географ та краєзнавець Дмитро Жданов пояснює це особливостями природного рельєфу міста.
За його словами, сучасна Балківська фактично розташована на місці давньої річки, яка існувала тут ще до заснування Одеси. Хоча сьогодні водотік захований у колектор, природний водозбірний басейн нікуди не зник.
"Вулиця Балківська — це річка. В Одесі колись було багато річок, ще за часів Кочубієва. Навіть у XIX столітті там ще був струмок, який йшов по центру Балківської. Помилка була взагалі забудовувати цю річку. Якщо ми в річці побудували будинки, то яке ж можуть бути питання, чому воно затоплюється? Воно буде завжди затоплюватися", — сказав Дмитро Жданов.
Він наголосив, що вода з усієї навколишньої території продовжує стікати до історичного русла. Саме тому навіть модернізація колекторів не здатна повністю усунути проблему, якщо не враховувати природні особливості місцевості.
Експерт також звернув увагу на кліматичні зміни, через які екстремальні опади стають дедалі частішими.
"Раніше такі зливи були більш рідкісним явищем. Зараз клімат змінюється і це призводить до того, що такі зливи можуть стати постійними. Деякі райони міста будуть затоплюватися завжди", — зазначив Жданов.
Забудова без урахування рельєфу
Директор Центру інженерних досліджень, член Академії інженерних наук Валентин Лопотан також вважає системною помилкою забудову природних річищ та балок. За його словами, під час проєктування багатьох районів не враховувалися масштаби водозбірних територій і навантаження на інженерні мережі.
Схожої думки дотримується колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба. Він переконаний, що протягом останніх десятиліть забудова Одеси відбувалася без належного розвитку інфраструктури, а містобудівна документація не враховувала реальні потреби міста.
Експерти наголошують: навіть регулярне очищення колекторів могло б суттєво зменшити масштаби підтоплень, однак проблема значно глибша за технічний стан каналізації.
Проблема характерна для всієї України
Директор Інституту комунальної інфраструктури, доктор технічних наук Олександр Кравченко зауважив, що труднощі зі зливовими мережами виникають не лише в Одесі.
"Проблема зі зливовою каналізацією — це не лише проблема Одеси. Вона характерна практично для всіх міст України, де є роздільна каналізація. У багатьох випадках навіть немає повної актуальної карти цих мереж", — сказав Олександр Кравченко.
За його словами, значна частина дощової інфраструктури залишилася ще з радянських часів і сьогодні потребує не лише ремонту, а й повного переосмислення принципів роботи.
Зелені зони як захист від майбутніх катастроф
На думку Марії Смірнової, найефективнішим способом адаптації Одеси до кліматичних змін є розвиток зеленої інфраструктури. Йдеться не лише про висадку дерев, а й про створення дощових садків, природних парків, міських луків та інших просторів, які здатні накопичувати й поступово відводити воду.
"Озеленення важливе тому, що воно утримує і фільтрує воду. Зараз уся зливова каналізація фактично без фільтрів, і весь потік забрудненої води потрапляє прямо в море", — пояснила Марія Смірнова.
Вона переконана, що місту вигідніше вкладати кошти в природоорієнтовані рішення, ніж постійно витрачати мільярди на ліквідацію наслідків стихійних лих.
"Спочатку дешевше і важливіше вкладатися саме в розвиток зелених зон. Потрібно знаходити місця, де накопичується вода, і створювати там дощові садки та природні парки. Це мають бути рішення, максимально наближені до природи", — сказала Смірнова.
Що можна змінити на Балківській та в Аркадії
Дослідниця вважає, що проблемні райони потребують комплексного перепланування. Зокрема, на Балківській вона пропонує поступово зменшувати площу асфальтового покриття, створювати зелені коридори та дощові садки, які зможуть перехоплювати воду ще до того, як вона досягне низин.
"Для того, щоб Балківську більше не затоплювало, ми маємо перехопити воду не внизу, а на початку її руху. Треба створювати зелені зони ще там, де починається стік", — зазначила Смірнова.
Подібні підходи, за її словами, варто застосовувати і в Аркадії. Експертка переконана, що район потребує значно більшої кількості відкритих зелених просторів, а також переосмислення транспортної інфраструктури та паркування.
"Аркадії значно допомогло б збільшення кількості озеленення — не лише дерев, а й відкритих луків, чагарників та інших природних елементів. Вони так само працюють на утримання вологи", — сказала Марія Смірнова.
Уроки європейських міст
Як приклад для Одеси експертка наводить досвід іспанських міст, які також зіткнулися з руйнівними паводками після посух та інтенсивних опадів. Після масштабних підтоплень місцева влада почала збільшувати площу зелених зон та переглядати принципи забудови.
За словами Смірнової, європейські міста дедалі частіше відмовляються від надмірної урбанізації на користь парків, скверів та інших природних просторів, оскільки це дешевше і ефективніше за постійне усунення наслідків стихійних лих.
"Ми повинні переосмислити підхід до розвитку міста. Якщо продовжувати ущільнювати забудову і скорочувати зелені території, проблема підтоплень буде лише посилюватися", — підсумувала Марія Смірнова.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
