У 2026 році Росія атакує українські порти в середньому кожні п’ять днів. Під ударами опиняються не лише портова інфраструктура, а й цивільні судна у морі. Одночасно РФ змінює тактику: використовує дрони з камерами, запускає їх удень та намагається обходити українську ППО польотами на надмалих висотах.
Як змінюються атаки РФ, чому порти залишаються ключовою ціллю та які наслідки це має для економіки України — у матеріалі Суспільного.
Майже 200 атак від початку року
Від початку 2026 року російські війська атакували українські порти майже 200 разів. Пошкоджені 193 об’єкти інфраструктури та 25 цивільних суден. Такі дані 20 квітня оприлюднив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Якщо раніше російська армія переважно завдавала ударів по причалах та портовій інфраструктурі, то тепер під атаками — і судна в акваторії Чорного моря.
Одну з таких атак зафіксували 29 квітня — РФ завдала удару по цивільному судну в морі на Одещині. Судно ходило під іноземним прапором.
Речник Військово-морські сили Збройних сил України Дмитро Плетенчук пояснив: Росія фактично втягує у війну й треті країни, адже атаковані судна ходять під іноземними прапорами, а екіпажі складаються з громадян різних держав.
"Це цивільні судна, які мають прапори третіх країн, що в свою чергу означає, що російський диктатор втягує у російсько-українську війну ще і треті країни. Екіпажі теж міжнародні, з різних країн", — зазначив він.
За словами Плетенчука, судна заходять у порти Великої Одесиключовий логістичний вузол України, що об'єднує порти Одеса, Чорноморськ та Південний на завантаження. РФ атакує їх як у районі очікування, так і під час руху до портів.
Він також зазначив, що раніше російські війська переважно били по місцях стоянки суден, однак тепер дедалі частіше застосовують цілеспрямовані удари дронами по цивільних об’єктах.
"Раніше здебільшого вони били по місцях стоянки, тобто по причалах. Зараз вони, як бачите, практикують удари дронами повітряними. Тобто це цілеспрямовані атаки, що є військовим злочином", — додав Дмитро Плетенчук.
Дрони з камерами і польоти на надмалих висотах
Одночасно РФ змінює і технологію атак. За словами заступника гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолія Храпчинського, російські дрони-камікадзе дедалі частіше оснащують камерами:
"Достатньо мати образ цілі, і "шахед "підтверджує, що він цілі захопив і самостійно наводиться на цілі".
Крім того, такі безпілотники почали частіше запускати вдень.
Ще одна зміна — польоти на надмалих висотах, щоб уникати українських засобів радіолокації.
"Ворог намагається використовувати якомога нижчу висоту для того, щоб бути непомітним для наших засобів радіолокації", — додав Анатолій Храпчинський.
За словами Храпчинського, РФ також використовує у дронах SIM-карти українських, європейських та російських операторів, підключаючи їх до мобільних мереж сусідніх країн для додаткових каналів зв’язку.
Чому порти залишаються ключовою ціллю
Через порти Великої Одеси проходить основний обсяг українського аграрного експорту. Замінити морські маршрути іншими наразі неможливо, пояснив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук:
"Море залишається ключовим логістичним маршрутом. Десь 90% того, що рухається, йде морем".
Він додав: атаки сповільнюють перевалку вантажів, збільшують витрати на зберігання та створюють додаткові збитки для бізнесу. За оцінками аграрної ради, втрати вже перевищують 1,5 мільярда доларів.
Окремо удари впливають і на страхування суден.
"Страхування суден зростає в ціні після збільшення атак. Подекуди ставки можуть зрости навіть до 1% від вартості судна", — зазначив Денис Марчук.
За його словами, ці витрати перекладаються на логістику, трейдерів та аграріїв.
Удари по зерну і ризики для світових ринків
За словами Дмитра Плетенчука, російські війська системно атакують об’єкти, пов’язані із зерновою логістикою — зокрема місця зберігання збіжжя та транспорт, який перевозить продукцію до портів.
"Був період, коли вони били по місцях скупчення вантажівок, які перевозять збіжжя в порти. Тоді гинули далекобійники", — розповів він.
У Всеукраїнській аграрній раді вважають: одна зі стратегічних цілей таких атак — послаблення позицій України на міжнародних ринках та витіснення української продукції.
"Нездатність вчасно виконати контракти призводить до руйнації довгих зв’язків з Африкою та Азією. Чим вдало користується Росія", — додав Плетенчук.
За словами Дениса Марчука, удари по портах — це не лише спроба завдати економічних збитків, а й удар по зовнішньоекономічних зв’язках України.
Екологічні наслідки і робота морського коридору
Окрім економічних втрат, атаки мають і екологічні наслідки. Після одного з ударів 26 квітня біля узбережжя Чорноморськ утворилася пляма ймовірного олійного забруднення площею близько 35,7 квадратного кілометра. Про це повідомляв Центр екології моря.
Попри інтенсивність обстрілів, український морський коридор продовжує працювати. Лише за перший квартал 2026 року через порти перевалили 21,1 мільйона тонн вантажів, повідомив Олексій Кулеба.
Також наприкінці березня Олексій Кулеба під час поїздки на Одещину заявив про посилення захисту портової інфраструктури. За його словами, Україна збільшує кількість мобільно-вогневих груп, екіпажів дронів-перехоплювачів та засобів радіоелектронної боротьби.
Ефективність збиття повітряних цілей, за словами міністра, вже зросла на 25–35%.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
