5 лютого премʼєр-міністерка Юлія Свириденко дала розпорядження обласним військовим адміністраціям забезпечити формування та верифікацію переліку всіх когенераційних установок, в тому числі не підключених, а також спільно з органами місцевого самоврядування, державними компаніями операторами систем розподілу швидко підключити наявні установки і негайно почати виробництво електроенергії та тепла.
Між тим, в Одесі вже другий опалювальний сезон поспіль частина когенераційних установок залишалася непідключеною. Обладнання, яке мало посилити енергостійкість міста під час атак на інфраструктуру, досі не працює на повну потужність. Експерти та представники влади назвали Суспільному низку причин — від технічних і фінансових до управлінських.
Що таке когенераційні установки
Когенераційні установки — це обладнання, яке працює на природному газі й дозволяє одночасно отримувати електроенергію та тепло.
Газопоршневий двигун виробляє струм, а тепло, що виділяється під час роботи, використовується для опалення. Така технологія дозволяє ефективніше використовувати паливо: одна й та сама кількість газу дає подвійний результат.
"Підключення — це складний технологічний процес"
Тимчасово виконуючий обов’язки директора департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності Одеської ОВА Володимир Карпич пояснив, що частину установок вже ввели в експлуатацію, однак процес підключення триває і залежить від низки факторів. За його словами, наразі в області введено 41,2 МВт когенераційних установок, що становить близько 36% від запланованого обсягу, тоді як загальна ціль — 158 МВт.
"На сьогодні в області введено в експлуатацію 41,2 МВт когенераційних установок. Це близько 36% від запланованого. Загалом маємо вийти на 158 МВт", — зазначив він.
Посадовець уточнив, що однією з ключових причин затримок стала необхідність доукомплектування обладнання, адже не всі установки надходили у повній комплектації. Крім того, громади часто змушені були самостійно знаходити значні кошти на додаткове обладнання, без якого запуск неможливий.
"Часто громади отримували фактично "двигун", а все інше потрібно було докуповувати. Це десятки мільйонів гривень. Без цього установка не працюватиме так, як передбачено виробником", — пояснив Карпич.
Він також додав, що процес запуску залежить від виробників обладнання, які здійснюють диспетчеризацію та підключення. Через обмежену кількість спеціалістів і черги цей етап може затягуватися, а окремі роботи взагалі неможливо виконувати під час опалювального сезону, що також вплинуло на строки.
"Диспетчеризацію та запуск здійснюють ліцензовані спеціалісти виробника. Іноді на це доводиться чекати місяць через черги", — сказав він.
"Це сукупність факторів"
Колишній заступник міського голови Одеси Дмитро Жеман зазначив, що затримки з підключенням когенераційних установок не мають однієї причини і є результатом поєднання технічних, організаційних та інфраструктурних проблем. За його словами, значну роль відіграє відсутність або затримка у підготовці технічних умов, без яких неможливо розпочати повноцінний монтаж і запуск.
"Я вважаю, що це сукупність факторів. Це і технічні умови, і питання газопостачання, і організаційні моменти", — зазначив він.
Експерт пояснив, що складність процесу також залежить від конкретного об’єкта: наявності тиску газу, можливості підключення до мереж і технічних характеристик обладнання. Водночас він підкреслив, що навіть за швидкого ухвалення рішень запуск установок потребує часу.
"Без них неможливо перейти до етапу монтажу та запуску", — пояснив Жеман.
Він наголосив, що когенераційні установки не вирішують усіх проблем, однак могли б суттєво полегшити ситуацію під час відключень. Зокрема, вони здатні забезпечити базове теплопостачання, що критично важливо в умовах тривалих блекаутів.
"Це не панацея, але вони значно покращили б ситуацію. Хоча б забезпечили опалення під час блекаутів", — сказав він.
На думку Жемана, стратегічно місто має рухатися в бік децентралізації енергосистеми, адже велика кількість локальних джерел генерації знижує ризики ураження інфраструктури.
"Чим більше локальних джерел — тим менше ризиків. Великі об’єкти більш вразливі до атак", — додав експерт.
"Місто не стало б повністю енергонезалежним"
Експерт у сфері ЖКГ Юрій Звеліндовський зауважив, що навіть повне введення в експлуатацію когенераційних установок не забезпечило б місту повної енергетичної незалежності. Він пояснив, що їхня сумарна потужність розрахована передусім на підтримку критичної інфраструктури, а не на покриття всіх потреб міста.
"Йшлося приблизно про 10 установок загальною потужністю близько 35 мегават. Цього вистачило б для роботи котелень і водоканалу, але не для всього міста", — пояснив він.
За словами експерта, у випадку їхнього своєчасного запуску місто могло б уникнути частини проблем під час відключень, однак забезпечити житловий сектор, транспорт і соціальну інфраструктуру в повному обсязі вони не здатні. Для цього потрібні значно більші генеруючі потужності та комплексні рішення.
"Житлові будинки, транспорт чи лікарні повністю забезпечити не вдалося б. Для цього потрібні в рази більші потужності", — зазначив Звеліндовський.
Він також наголосив, що затримка реалізації проєкту призвела до відчутних наслідків цієї зими, коли через атаки місто втрачало не лише електропостачання, а й тепло та воду. Серед причин він назвав не лише технічні труднощі, а й управлінські рішення та відсутність системного підходу до розвитку енергетики.
"Проєкт не реалізували вчасно, і цієї зими місто відчуло наслідки — відсутність не лише світла, а й тепла та води", — сказав він.
Сезонність і технічні обмеження
Окремо експерт звернув увагу на особливості роботи когенераційних установок, які впливають на їхню ефективність. За його словами, такі системи працюють найкраще тоді, коли є одночасне споживання теплової та електричної енергії, що характерно саме для опалювального сезону.
"Влітку вони фактично не працюватимуть, бо нікуди буде дівати тепло. Система гарячого водопостачання централізовано не використовується", — пояснив він.
Раніше ексвіцемерка Одеси Ганна Позднякова повідомляла, що хоча саме обладнання місто отримало безкоштовно, його введення в експлуатацію потребувало значного фінансування. За її оцінками, лише на запуск дев’яти станцій було необхідно близько 200 мільйонів гривень, яких у міському бюджеті не вистачало.
Водночас вона відмовилася коментувати ситуацію нині, пояснивши це тим, що більше не працює у сфері та вважає некоректним оцінювати дії тих, хто зараз відповідає за цей напрямок.
Що далі
У департаменті ОВА розраховують активізувати підключення після завершення опалювального сезону, оскільки саме цей період дозволяє проводити необхідні технічні роботи без ризику для систем теплопостачання. Очікується, що це дасть змогу пришвидшити процес і підготуватися до наступної зими.
Водночас експерти сходяться на думці, що когенерація не може бути єдиним рішенням і має доповнюватися іншими заходами. Йдеться про модернізацію існуючої інфраструктури, розвиток локальних джерел енергії та підвищення загальної стійкості енергосистеми міста.
"Потрібні комплексні рішення — від модернізації ТЕЦ до розвитку локальних джерел енергії", — підсумував Дмитро Жеман.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
