Сергій Прудніков — військовий лікар-анестезіолог, який вже 20 років рятує життя українських бійців. Від початку повномасштабного вторгнення він мав ротації на Херсонщині та Харківщині, евакуював тяжко поранених із поля бою. А під час операцій в Одесі — вмикає музику, яка, за його словами, допомагає діяти швидше й точніше. Свою історію медик розповів Суспільному.
"На гелікоптері евакуювали моряків"
Свої перші евакуації поранених українських військовослужбовців Сергій Прудніков проводив ще у 2014 році. За його словами, основна робота військового лікаря-анестезіолога — це не тільки евакуація тяжкопоранених, а й їхня стабілізація перед подальшим транспортуванням до профільних відділень лікарень і госпіталів. Саме від швидких і точних рішень у перші хвилини часто залежить життя пацієнта, наголошує лікар.
Сергій згадав одну з перших ротацій, коли довелося пропустити важливу для нього подію:
"У 2014 році ми на гелікоптері евакуювали моряків з міста Бердянськ. Тоді наш військовий катер прикордонників потопили вороги. Було двоє зниклих безвісти і шестеро поранених. Це було 31 серпня, тоді моя донька повинна була йти в перший клас, а я був відсутній на цьому заході".
"Ти не відчуваєш часу і який зараз день"
Найскладнішими для Сергія Пруднікова стали періоди активних бойових дій вже після початку повномасштабної війни, зокрема наприкінці листопада 2022 року, після звільнення Херсона. Тоді, каже лікар, навантаження на медиків зростало в рази.
"Коли йде контрнаступ, звичайно, поранених з нашого боку більше. І були випадки, що за ніч приймали поранених різного ступеня тяжкості, більше 50 людей. Там ніч — вона як день. Тобто ти не відчуваєш часу і який зараз день", — розповів він.
Серед численних випадків, каже лікар, особливо запам’ятався один — із пораненим, який зазнав удару FPV-дрона. За словами Сергія, чоловіка доправили у свідомості, але його стан різко погіршився під час підготовки до надання допомоги.
"FPV-дрон влучив хворому в область крижової кістки.Це велика клиноподібна кістка в основі хребта, утворена п'ятьма зрослими хребцями. Вона розташована між тазовими кістками, нижче попереку і вище куприка, з'єднуючи хребет із тазовим поясом. Він був ще в свідомості, його доставили на животі. При перевертанні його на спину для забезпечення прохідності дихальних шляхів і подальшого введення анестезії та стабілізації стану була негайна зупинка серця і втрата свідомості. Робився розтин грудної клітини. І безпосередньо проводився відкритий масаж серця руками хірургів для подальшого запуску життєвої діяльності. Нам це вдалося зробити, поранений залишився живим", — розповів лікар.
Сергій Прудніков поділився, що кожного року на декілька місяців повертається у зону бойових дій, щоб продовжувати надавати допомогу та евакуювати поранених військовослужбовців.
Музика в операційній
Невід’ємною частиною роботи Сергія Пруднікова в операційній є музика. За його словами, вона допомагає команді тримати темп навіть у найскладніші моменти. Він поділився, що музику в операційній почав використовувати ще на самому початку своєї кар’єри — тоді для цього у нього був MP3-плеєр, а вже зараз — телефон.
Лікар додав, що плейлист формується залежно від уподобань колег та кількості годин, потрібних для проведення операції:
"Коли операція триває довго, і я бачу, що хірурги виснажені, я іноді додаю гучності музиці і ставлю більш ритмічну. Таку, щоб їх трошки пробудити. Вони активуються і продовжують працювати. Потім, коли операція підходить до кінця, ми теж ставимо таку, і ще може бути голосніше. Це і пацієнта пробуджує, і нас активує".
Відновлення після робочого дня
Після робочих змін лікар намагається відновлюватися не пасивним відпочинком, а рухом. За його словами, найкраще допомагає звичайна прогулянка — після роботи він часто проходить пішки 15-20 хвилин, а іноді вирушає на довші маршрути.
"Я полюбляю прогулятися по Трасі здоров'я. Дощ, море. Десь година прогулянки — це найкраще відновлення сил. Не лягти на дивані лежати, а активно рухатись", — поділився він.
Рішення, від яких залежить життя
На думку Сергія, у роботі військового анестезіолога вирішальними часто стають перші хвилини після надходження поранених. Саме в цей момент формується подальша тактика лікування і визначається, яку допомогу пацієнт отримає першочергово.
"Коли евакуаційна бригада привозить тяжко поранених, першим їх зустрічає лікар-анестезіолог. І він перший приймає рішення, що з цим пораненим далі робити, кого викликати і яку допомогу йому надавати", — пояснює Прудніков.
Такі рішення, ухвалені в умовах обмеженого часу, стають частиною щоденної роботи лікаря. Водночас саме складні випадки, за його словами, залишаються головною професійною мотивацією, адже дають змогу розвиватися і вдосконалюватися.
Не менш важливою є і робота команди. Прудніков наголошує: коли між медиками є взаєморозуміння та злагодженість, це безпосередньо впливає на результат і підвищує шанси пацієнтів на життя.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
