У лютому 2026 року стало відомо про загибель 31 українського військового з Одещини. Про їхню смерть повідомили громади, де вони проживали. Цей список не є вичерпним.
Іван Мошул
Іван Мошул, 1983 року народження, проходив службу на посаді старшого водія-електрика 1-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування роти безпілотних авіаційних комплексів 1-го піхотного батальйону військової частини А4862.
Він загинув 11 січня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Покровськ. Про його смерть 4 лютого повідомили в Болградській районній державній адміністрації. Прощання відбулося 6 лютого.
Олександр Ісак
Олександр Ісак народився 24 липня 1986 року у Вилковому. Служив молодшим інспектором прикордонної служби, водієм інженерно-позиційної групи, мав звання старшого солдата.
Він загинув 30 січня 2026 року під час виконання бойового завдання в бою з армією РФ на Сумщині. Про це 2 лютого повідомили у виконкомі Вилківської громади.
Тарас Басістий
Солдат Тарас Басістий служив техніком-водієм ремонтно-евакуаційної групи прикордонної комендатури швидкого реагування. Родом із Вінниччини, мав фах водія, добровільно став на захист України та у 2015 році переїхав до Ізмаїла зі статусом учасника бойових дій. З початком повномасштабного вторгнення повернувся до лав Державної прикордонної служби.
Військовослужбовець помер під час виконання службових обов’язків. Про це 2 лютого повідомили в Ізмаїльській районній державній адміністрації.
Олександр Кондратенко
40-річний Олександр Кондратенко із села Градениці Біляївської громади від початку повномасштабного вторгнення служив у Силах оборони України. Прощання із полеглим захисником відбулося 4 лютого.
Сергій Мазур
Сергій Мазур народився 6 липня 1984 року в Подільську. Працював на залізниці — спочатку в місті Первомайськ Миколаївської області в АТАкціонерне товариство "Укрзалізниця", згодом у рідному місті. Також працював у КОКомунальна організація "Міськсвітло". Був батьком двох дітей — сина та доньки.
Із жовтня 2024 року служив у Силах оборони та воював на Донецькому напрямку. Із березня 2025 року вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що він загинув 22 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Розлив на Донеччині. Про це 4 лютого повідомили в Подільській міськраді. Прощання із захисником відбулося 14 лютого, йому було 40 років.
Павло Вринчану
Павло Вринчану народився 5 листопада 1978 року. Він загинув 4 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання внаслідок ракетного удару по селу Курортне Білгород-Дністровського району. Прощання із захисником відбулося 8 лютого.
Олександр Попов
Солдат Олександр Попов, 1976 року народження, загинув 29 січня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі села Грушівка Криворізького району Дніпропетровської області. Прощання із захисником відбулося 7 лютого.
Сергій Чакир
Сергій Чакир служив оператором відділення управління командира мінометної батареї військової частини А4640, мав звання старшого солдата. Він загинув 31 січня 2026 року поблизу населеного пункту Новий Донбас на Донеччині під час виконання бойового завдання. Захиснику було 20 років. Попрощалися з ним 10 лютого.
Юрій Єгоров
Юрій Єгоров, 1990 року народження, був жителем Вилківської громади. Він служив в артилерійському підрозділі ЗСУ. Військовий загинув 7 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Олег Парубочий
Олег Парубочий, 1993 року народження, житель села Мирнопілля, у вересні 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України.
Із 20 січня 2026 року вважався зниклим безвісти в Дніпропетровській області. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть, солдат загинув 20 січня 2026 року під час виконання бойового завдання. Про його смерть 10 лютого повідомили в Болградській районній державній адміністрації. У нього залишилися мати, бабуся та два брати.
Анатолій Костюченко
Анатолій Костюченко народився 26 жовтня 1985 року в селі Олексіївка. Мав звання старшого солдата, служив навідником 2-го аеромобільного відділення 2-го взводу 3-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону. До війська його призвали під час мобілізації 17 грудня 2022 року.
Він загинув 21 травня 2024 року поблизу села Нетайлове Покровського району Донеччини. Його смерть підтвердили 11 лютого у Миколаївській селищній раді. У захисника залишилися дружина, дві доньки, батьки та брат.
Павло Кандиболоцький
Павло Кандиболоцький, 1983 року народження, служив стрільцем — помічником гранатометника у десантно-штурмовому підрозділі (в/ч А2777). Він загинув 19 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Леонідове Курської області. Прощання із захисником відбулося 13 лютого у Південному.
Едуард Стрельчук
Едуард Стрельчук, 1998 року народження, був жителем села Трудове. 21 лютого односельці провели полеглого захисника в останню путь живим коридором.
Олексій Іогло
Олексій Іогло народився 17 жовтня 1981 року в селі Ярославка. З початку повномасштабного вторгнення він став на захист України та воював на Донецькому напрямку. Із 2023 року військовий вважався зниклим безвісти. Про його загибель 11 лютого повідомили в пресслужбі Плахтіївської громади.
Руслан Гасанов
33-річний Руслан Гасанов із села Армашівка Одеської області служив у Військово-Морських силах України з 2011 року — був морським піхотинцем і зв’язківцем. Після початку повномасштабного вторгнення воював на Донецькому напрямку, згодом обіймав посаду електрика-моториста у підрозділі безпілотних наземних систем військової частини А4667.
Він загинув 12 лютого 2026 року поблизу села Новопавлівка Синельниківського району на Дніпропетровщині. У захисника залишилися дружина, однорічний син, батьки та сестра.
Андрій Григоренко
Солдат Андрій Григоренко був інспектором прикордонної служби 2-ї категорії, гранатометником І відділення інспекторів прикордонної служби І прикордонної застави швидкого реагування прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (військова частина 9938).
Він загинув 27 січня 2026 року поблизу населеного пункту Карпівка Донецької області під час виконання бойового завдання. Про його смерть 14 лютого повідомили в Ізмаїльській районній держадміністрації.
Андрій народився і виріс в Ізмаїлі, здобув професію будівельника. До повномасштабної війни не проходив військової служби, але після початку вторгнення доєднався до Сил оборони України.
Полеглого захисника поховають на Алеї Слави Нового кладовища в Ізмаїлі.
Андрій Миронченко
Андрій Миронченко був командиром взводу берегової оборони військової частини А7382, мав звання старшого лейтенанта. Він помер 11 лютого 2026 року у військово-медичному клінічному центрі Південного регіону через захворювання, отримане під час служби. Йому було 49 років. Попрощалися із захисником 18 лютого в Південному.
Сергій Гедзик
Сергій Гедзик — житель села Малинівка на Одещині. Раніше служив в органах податкової міліції Одеської області, мав звання майора. У грудні 2024 року його мобілізували до війська, де він служив водієм-електриком.
З 29 жовтня 2025 року військовий вважався зниклим безвісти після виконання бойового завдання. Про його загибель 17 лютого повідомив голова Іванівської селищної ради Віктор Лобач. Захисник загинув поблизу села Райське Краматорського району Донецької області.
Ігор Сагайдак
Ігор Сагайдак народився 11 лютого 1976 року в Подільську. Працював спочатку помічником токаря на місцевому цукровому заводі, згодом ковалем в електричному цеху №3.
Із початком повномасштабного вторгнення долучився до Сил оборони, служив в окремому ремонтно-відновлювальному полку. Брав участь у бойових діях на Сумщині, Харківщині та Херсонщині. Захисник помер 16 лютого 2026 року. У нього залишилися мама, брат та син.
Віталій Молдован
Віталій Молдован народився в селі Дунаївці на Хмельниччині, проживав у Прилиманському на Одещині та працював на "Сьомому кілометрі". Разом із дружиною виховував двох синів.
Після вступу до лав ЗСУ служив у військовій частині А0216 — був старшим матросом, старшим механіком-водієм розвідувального відділення у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.
Під час бою дістав тяжкі поранення. Попри лікування у шпиталі, врятувати його не вдалося — військовий помер 7 лютого 2026 року у віці 41 року. Прощання із захисником відбулося 17 лютого.
Андрій Стороженко
Андрій Стороженко служив старшим інженером відділення антенних пристроїв загону радіорозвідки військової частини А3438, мав звання майора ЗСУ. Він помер 17 лютого 2026 року через захворювання, отримане під час служби. Прощання із захисником відбулося 20 лютого в Південнівській громаді.
Іван Нані
Іван Нані — житель села Скосарівка. Служив розвідником відділення спостереження розвідувальної роти військової частини А4718. Він загинув 15 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Уди Богодухівського району Харківської області. Захиснику було 26 років.
Сергій Реган
Майстер-сержант Сергій Реган, 1974 року народження, житель Болграда, військовослужбовець Болградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, помер 15 лютого 2026 року після тяжкої хвороби.
За життя служив у 1-й аеромобільній дивізії та прикордонних військах, із початку повномасштабного вторгнення став на захист України й був учасником бойових дій. Прощання відбулося 17 лютого.
Юрій Стельмах
Юрій Стельмах, 1977 року народження, був жителем села Нові Каплани Павлівської громади. Його серце перестало битися 16 лютого 2026 року. Він мав звання солдата.
Руслан Бабаєв
Руслан Бабаєв, 1981 року народження, житель селища Доброслав, служив матросом у Збройних силах України. Він загинув під час виконання бойового завдання. Про його смерть 25 лютого повідомили в Доброславській селищній раді.
Олег Семенчук
Олег Семенчук — уродженець міста Подільськ Одеської області. Він служив у Збройних силах України та загинув 15 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі бойових дій. Захиснику був 51 рік. Поховали його 26 лютого.
Микола Фещук
Микола Фещук народився в Одесі, проживав у селищі Хлібодарське Авангардівської громади, працював у будівельній сфері.
У вересні 2025 року вступив до ЗСУ та служив стрільцем-помічником гранатометника у 66-й окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго (військова частина А7014). Загинув 16 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання під Краматорськом.
Анатолій Мітін
Анатолій Мітін — житель села Прохорове. Став на захист України 14 березня 2022 року. Служив у складі Третьої окремої штурмової бригади, був кулеметником та старшим механіком.
Його серце зупинилося 20 лютого — напередодні 32-го дня народження. У захисника залишилися дружина та двоє синів. Поховали захисника 27 лютого на Центральному кладовищі в селі Бузинове.
Олександр Гасанов
Житель Березівки, молодший сержант Олександр Гасанов помер 20 лютого 2026 року у віці 50 років. Прощання та поховання відбулося 28 лютого на Алеї Слави місцевого кладовища.
Максим Семенов
Максим Семенов, 1987 року народження, був родом з Арциза. Служив у Збройних силах України та загинув, захищаючи територіальну цілісність держави. Із 2024 року вважався зниклим безвісти. Йому було 37 років.
Прощання із захисником відбулося 28 лютого. Його поховали на Алеї Слави міського кладовища.
Владислав Буюклі
Владислав Буюклі народився 29 серпня 1994 року в селі Кубей Болградського району, проживав у Болграді. З листопада 2017 року служив в органах Міністерства внутрішніх справ України. Після початку повномасштабного вторгнення РФ був командиром штурмового взводу формування "Циклон".
У липні 2025 року під час виконання бойового завдання підполковник МВС України Владислав Буюклі проходив службу як інспектор взводу роти батальйону полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк "Цунамі") Департаменту поліції особливого призначення Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України "Лють". Він загинув від кульового поранення, тривалий час вважався зниклим безвісти. Про загибель повідомили 24 лютого, прощання відбулося 27 лютого. У нього залишилися мати, брат, дружина та двоє дітей.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
