Жителька Одеси Олена Гонтар доглядає двох пірникоз Рід водоплавних птахів родини пірникозових. Назва птаха утворена контамінацією слів пірнати і коза: велика пірникоза має на голові два чуби, що нагадують рогиу домашніх умовах. Одна з пташок постраждала через витік рослинної олії після ударів РФ у грудні 2025 року. Відео жінки про догляд за врятованими птахами зібрали тисячі переглядів у соціальних мережах. Про порятунок і лікування пташок Олена розповіла Суспільному.
Пташка на ім'я Козюля
Першу пірникозу (водоплавний птах, - ред.) Олена Гонтар знайшла 24 грудня 2025 року під час ранкової пробіжки пляжем разом з чоловіком. Жінка відчула запах олії та побачила, що птах плаває у масляній плівці. Подружжя спіймало тварину самостійно.
"Ми загорнули пташку в рушник і принесли додому, розуміючи, що залишити її в такій воді означало приректи на загибель. Пташка була повністю вкрита мастилом: голова, шия, все тіло — буквально кожна пір'їна", — розповіла Олена.
Жінка має досвід лікування птахів, проте водоплавних пташок доглядала вперше. Як правильно відмити тварину Олена дізналася у ветеринара-орнітолога. Рослинну олію з пір'я змила теплим мильним розчином.
Після порятунку пташки чоловік Олени надіслав запит до реабілітаційних центрів США, Європи та Великої Британії. Подружжя вийшло на відеозв'язок з американськими експертами та отримало рекомендації щодо догляду за твариною.
Перші дні адаптації, за словами жінки, були складними. Пташка відмовлялася від їжі, тож годувати її потрібно було примусово. Олена власноруч проштовхувала дрібну рибу у горло тварини. Через декілька днів після порятунку птах почав їсти самостійно. Цей момент став для родини "маленьким святом".
"Згодом апетит став дуже хорошим. Пізніше я дізналася, що це нормальна реакція: птах інстинктивно починає активно набирати вагу, адже це частина природного механізму виживання", — зазначила Олена.
Подружжя дало пташці ім'я Козюля. Олена розповіла, що поява тварини стала для неї кумедним співпадінням. Жінка врятувала пташку напередодні свого дня народження, на яке мріяла отримати карликову козу. Після порятунку Козюлі вона дізналася, що цей птах — пірникоза. Назва складається зі слів "пірнати" та "коза": пташка має пір'я на голові, яке нагадує роги.
"Я сміялася, що всесвіт переплутав і замість звичайної кози подарував мені "водяну пірникозу" на день народження", — поділилася жінка.
Порятунок Кая
Чоловік Олени врятував другу пірникозу 31 січня 2026 року. Птаха знайшли на тому самому узбережжі, що й Козюлю. Тварина примерзла до снігу через мінусову температуру. Олена припускає, що ця пташка також перебувала на реабілітації, проте була випущена занадто рано. Жінка зазначила, що коли такі птахи намокають і не можуть утримувати тепло, вони виходять на берег.
Олена провела опитування у соціальних мережах, аби вибрати ім'я для тварини. Серед варіантів були Сноу, Сніжок і Кай — усе пов'язане зі снігом. Жінка вирішила залишити ім'я Кай.
Після порятунку Кая Олена зрозуміла, що пірникози відрізняються одне від одного. За словами жінки, птахи мають різні характери, вподобання та манеру поведінки. Помічником у догляді за пташками став маламут одна з порід собакродини на ім'я Люка. Олена розповіла, що пес часто сидить поруч із птахами, спостерігає, ніби контролює ситуацію.
Реабілітація пташок у домашніх умовах
Олена розповіла, що реабілітація у домашніх умовах для водоплавних пташок є складною. Пірникози не пристосовані для життя на суші. Через неприродне навантаження у водоплавних птахів можуть з'являтися рани та пролежні на лапах. Окремою небезпекою Олена назвала спори грибків у повітрі. Їхнє потрапляння в організм може призвести до серйозних захворювань, які є смертельно небезпечними для водоплавних птахів.
"У природі вони проводять майже все своє життя на воді: будують гнізда на воді, пташенята після вилуплення їздять на спинах у батьків. Вода — це їхнє природне середовище існування", — наголосила жінка.
На даний момент Олена має намір поступово збільшувати час перебування пташок у воді та зменшувати час, який вони проводять на суші. Наразі водоймою для Козюлі та Кая є ванна. Жінка планує перевести птахів у відкритий вуличний басейн, якщо водовідштовхувальні властивості пір'я не відновляться до весни. Там пташки продовжать реабілітацію на свіжому повітрі. Важливим етапом відновлення Олена назвала линьку.
"Коли пташки перетворять старе пір'я на нове, з водовідштовхувальними властивостями, вони зможуть безпечно перейти у природне середовище. І саме тоді настане час випуску", — зазначила Олена.
Інші історії порятунку
Олена рятує пташок не вперше. Одного разу жінка знайшла пташеня сороки, яке випало з гнізда та зламало лапу. Лікарі накладали тварині шину. Олена самостійно навчила птаха їсти комах, купатися та літати. Після одужання тварину відпустили на волю.
За словами жінки, окреме місце в її житті займає грак Куша.
"Шість років тому я знайшла його на дорозі — з переламаним крилом, у критичному стані. Ми забрали його, виходили, але літати Куша вже не може, тому він живе з нами й став частиною родини", — поділилася вона.
У 2022 році маламут родини на ім'я Балуша перестав ходити. Останні півтора року свого життя він провів на спеціальному візочку. Олена розповіла, що вони з чоловіком робили все можливе, аби Балуша почувався комфортно, попри свій стан.
Своїх тварин Олена публікує у соціальних мережах. Жінка має аудиторію як в Україні, так і за кордоном. За словами Олени, глядачі сприймають контент про тварин позитивно, дають поради та морально підтримують авторку. Жінка наголосила, що акаунт веде, аби ділитися з людьми енергією, позитивом, бажанням робити щось добре та любов'ю до тварин.
"Дехто заходить на мої акаунти буквально кожні п'ять хвилин, щоб подивитися чергову історію про Кая та Козюлю, або про Люку та Кушу. Вони дуже сильно залучені і їм дійсно подобається спостерігати за моїми маленькими хвостиками", — розповіла Олена.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
