За 11 місяців минулого року в Одеській області припинили діяльність 18 714 фізичних осіб-підприємців. Регіон опинився серед лідерів в Україні за цим показником, поступившись лише Києву, Дніпропетровській та Харківській областям. Загалом по країні, за даними аналітичної платформи Опендатабот, із початку року закрилися понад 250 тисяч ФОПів. Водночас експерти застерігають: ці цифри не завжди означають, що малий бізнес зникає.
Статистика, яка потребує пояснення
За даними аналітиків, середній строк роботи одного ФОПа в Україні нині становить лише 2 роки і 4 місяці. Найбільше закриттів припадає на роздрібну торгівлю — саме на неї припадає майже третина всіх припинених діяльностей. Для Одеси, економіка якої значною мірою тримається на торгівлі, сервісі та туризмі, це особливо відчутно.
Водночас є сфери, де підприємці тримаються довше — ІТ, складська діяльність, послуги, пов’язані з дистанційною роботою. Це, пояснюють фахівці, напрями з вищим порогом входу, але й більшою стійкістю в кризових умовах.
Причини закриттів — комплексні: повномасштабна війна, міграція, мобілізація, падіння попиту, зростання витрат, повернення обов’язкових податків та зборів, оренда, генератори, електроенергія, РРО. Частина підприємців у таких умовах вирішує, що працювати в нуль або в мінус більше не має сенсу.
"Треба дивитися не тільки на закриття, а й на відкриття"
Президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, член наглядової ради "Рада міст захисту ФОП" Борис Емельдеш наголошує: самі по собі цифри закриттів не відображають повної картини.
"Треба дивитися не тільки на закриття, а й на відкриття. Загальна динаміка все ж іде на збільшення. Єдине — цей ріст значно сповільнився. У 2023 році був великий сплеск реєстрацій, зараз він усе менший, але поки що відкривається ФОПів більше, ніж закривається", — сказав він в коментарі Суспільному.
За словами Бориса Емельдеша, на статистику суттєво впливають державні програми підтримки, зокрема грантова програма "Власна справа". Частина підприємців може закривати один ФОП і відкривати інший, щоб знову отримати фінансування.
"Людина може припинити один ФОП, відкрити новий, перевести туди працівників і знову податися на допомогу. По статистиці це вже інший ФОП, але бізнес по суті той самий. Тому ці цифри не завжди говорять про реальний стан економіки", — пояснив він.
Він також додав, що значна частина малого бізнесу фактично ігнорує частину нових фіскальних вимог, зокрема обов’язкове використання РРО.
"Умови, які держава зараз запроваджує, надто фіскальні. Але бізнес це часто просто ігнорує, і саме спрощена система, якщо не враховувати нововведення, залишається стимулом для розвитку", — зазначив він.
Онлайн, кур’єри і навчання: що зростає
Найбільш перспективними напрямами для Одеси та області, на думку Емельдеша, залишаються ті, що дозволяють працювати дистанційно.
"Все, що пов’язано з онлайн, курсами, навчанням, віддаленою роботою, буде зростати. Людина може перебувати в безпечному місці і працювати на широку аудиторію, на яку не впливають обстріли чи тривоги. Так само зростатиме реєстрація кур’єрів як ФОПів — ця послуга зараз дуже затребувана", — сказав він.
Водночас його занепокоєння викликають ініціативи щодо запровадження ПДВ для малого бізнесу.
"ПДВ — це дуже складний податок. Малому підприємцю доведеться наймати окрему людину, щоб його адмініструвати. Копіювати європейські підходи в умовах війни — це помилка", — наголосив Емельдеш.
Чи кількість ФОПів пов’язана з реальним станом економіки
Іншу інтерпретацію цих процесів пропонує доктор економічних наук, завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Сергій Якубовський.
"Інколи статистика не говорить ні про що. Бо щороку під час повномасштабної війни кількість ФОПів в Україні збільшувалася. У 2024 році — на 73 тисячі, у 2025 — ще на 9 тисяч. Питання — чи стало легше працювати? Очевидно, що ні", — зазначив він.
На його думку, значна частина нових ФОПів не пов’язана з реальною підприємницькою діяльністю.
"Через ФОПи проходить велика частина грантових, гуманітарних і бюджетних коштів. Гроші дробляться на десятки ФОПів, які фактично не ведуть бізнесу. Вони потрібні для мінімізації податків і проведення коштів", — сказав Якубовський.
Він вважає, що поряд із реальними підприємцями існує значний сегмент фіктивних ФОПів, які відкриваються і закриваються виключно для фінансових операцій.
"У рівних умовах працюють ті, хто купив генератори і реально надає послуги людям, і ті, хто використовує ФОП як інструмент для проведення коштів. Однакова система оподаткування і майже відсутній контроль — це проблема", — підсумував економіст.
Не лише про закриття, а про умови для відкриття
Обидва експерти сходяться в одному: дивитися лише на кількість закритих ФОПів — недостатньо. Частина підприємців релокується, змінює сферу, тестує нові формати роботи. Частина — справді не витримує фінансового навантаження. А частина — взагалі не пов’язана з реальним бізнесом.
Тому нинішня статистика — це не лише про закриття, а про те, в яких умовах малий бізнес в Україні намагається вижити під час війни, і чи будуть ці умови достатніми для тих, хто наважиться відкрити власну справу завтра.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
