Діна Стоянова — художниця родом з Ізмаїла на Одещині. Жінка створює мурали в різних містах України та за кордоном. Її шлях до творчості почався несподівано — з найнижчої оцінки з малювання в шкільному атестаті. Сьогодні її роботи прикрашають житлові будинки, торгівельні центри та громадські простори, надихаючи людей у складні часи.
"Мені казали, що я нічого не вмію"
Діна довго не вважала, що малювання може стати її професією. У школі образотворче мистецтво давалося їй найважче — саме з цього предмета вона отримала найнижчі оцінки в атестаті, навіть нижчі, ніж зі складної для неї фізики.
"У нас була дуже складна людина, викладач образотворчого мистецтва. І в мене навіть з фізики була вища оцінка, ніж з образотворчого мистецтва. Хоча фізика для мене дуже складний предмет. Мені казали, що я нічого не вмію, що треба мати хист для цього", — прокоментувала художниця.
Переконала її, що малювати може навчитися кожен, викладачка художньої школи. Діна довірилася і вирішила спробувати.
"Моя викладачка з художньої школи — це, напевно, перша людина, яка так в мене повірила. Якось вона мені сказала таку фразу, що я за рік навчилася всього, чого інакші діти вчили протягом п'яти років. Можливо, вона перебільшувала, але мій дитячий мозок сприйняв це дуже енергійно. Я в це повірила, і почала більше малювати, розвиватись. Це був якийсь такий поштовх", — зазначила жінка.
Після художньої школи Діна Стоянова вступила до Ізмаїльського державного гуманітарного університету на спеціальність "вчитель образотворчого мистецтва". За її словами, навчальна програма виявилася насиченою практикою: студенти вивчали малюнок, живопис, композицію, скульптуру:
"Я коли думала, куди поступати, вирішила, що хочу все ж таки пов'язати своє життя з малюванням. І ризикнула. Дуже багато вчилася, малювала, щоб напрацювати руку. Так і зрозуміла, що в мене є хист і треба працювати, тому що який би не був в тебе хист, якщо ти не будеш працювати і розвивати цей напрямок, то нічого не буде".
"Я намагалась відчуття віри в себе передати дітям"
Після університету Діна чотири роки працювала вчителем образотворчого мистецтва в одній із одеських шкіл. Головним завданням для себе вона бачила не виставлення оцінок, а передачу дітям віри в себе — тієї самої віри, яку колись подарувала їй викладачка художньої школи.
"Мені потрібно було, звісно, ставити їм оцінки, але я їм казала, я вам ставлю оцінки за те, як ви попрацювали. Головне, щоб ви там попрацювали так, як ви можете, в кожного свій рівень", — розповіла Діна.
Вона додала, що згодом результати вражали: батьки не вірили, що малюнки створили їхні діти:
"Було класно, коли можна трошки більше дати дітям, тому що малювання, це не такий предмет, як математика, що треба вміти рахувати або ще щось. Це дуже класно розвиває дрібну моторику".
Роботи художниці
У 2016 році Діна Стоянова взяла участь у проєкті, який став переломним у її кар'єрі. Разом із групою художників вона розписувала 10-поверховий житловий будинок в Одесі. За її словами, на той час такі масштабні роботи, особливо на житлових будинках, ще не були популярними.
"Це замовив сам забудовник, і ми розписували. Для мене це був досвід. По-перше, це висота. Я ніколи на такій висоті не працювала. Потрібно було змиритися зі своїми страхами, новий досвід здобути. Це дуже цікаво. Це масштаб, ми розписали цілий житловий будинок з усіх сторін", — розповіла художниця.
Вона додала, що одним із знакових проєктів став розпис інклюзивного пляжу в Одесі. Художниця створила мурал із дівчиною в жовтій сорочці та блакитним волоссям, на якому силуетом намальована ластівка:
"Це була українська тематика. Ластівка – це символ домівки, свободи. І також намалювала будиночки, дерева. Це теж символ дому. А на іншій стіні я намалювала українські маки".
Серед проєктів Діни — розпис торгівельного центру "Острів" біля одеського "Привозу". За словами художниці, завдання полягало в тому, щоб перетворити сіру стіну на затишний куточок серед шумного міста.
"Я там намалювала трохи фантазійні квіти, рослини, птахів. Дуже довго малювала, два тижні точно. Люди приходили, посміхалися. Багато людей підходили і казали мені, що вони піднімають очі і посміхаються, у них покращується настрій. Мені здається, що це теж такий класний вайб, який несе творчість", — згадує художниця.
Також Діна брала участь у розписі дитячого садочку в Одесі. За словами жінки, він постраждав внаслідок російських атак.
"Ремонт спонсорували японські партнери. Тому головною ідеєю цього муралу була дружність народів. Тут дівчата тримаються за руки, зображена японська сакура та українські лани. Окремо я додала зображення паперових журавликів та силуети лелек".
Загалом жінка створила мурали у десяти містах України та Європи. За її словами, вона свідомо обирає яскраві кольори, які надихають людей і підвищують настрій.
"В Європі я розписувала дві кав'ярні в місті Сібіу, це в Румунії. І ще в іншому місті в Румунії я розписувала медичний центр. Також я розписувала приватний житловий комплекс у Відні. Там теж були сірі бетонні стіни і вони хотіли графічний малюнок. Зазвичай я використовую яскраві кольори, але там використала чорний, сірий і трохи білого. Я намалювала архітектуру, пташок, місцеві локальні квіти, щоб це було затишно, як вдома", — підкреслила художниця.
Роботи Діни Стоянової є і в її рідному місті — Ізмаїлі. Вона розписала фасад кав'ярні "Чемодан".
"В Ізмаїлі теж є моя робота. Там такий гарний фасад. Для мене це такий собі пунктик, що в Ізмаїлі теж є моя робота".
"Творчість — це робота, яка має бути оплачуваною"
Шлях до визнання творчості повноцінною професією у Діни був тернистим. За її словами, на кожному етапі творчість залишалася лише хобі. І лише декілька років тому вона зробила рішучий крок. Головною перешкодою були внутрішні страхи та комплекси, зазначила жінка:
"Я вважала, що я якась недостатньо талановита, що мені треба ще повчитися, ще спробувати. У художників є така штука, що ми всі сумніваємося, чи достатньо я класна, професійна".
Діна переконана, що творчість — це повноцінна робота, яка має бути оплачуваною. Вона виступає проти тенденції, коли художники знецінюють свою роботу і виконують її безкоштовно.
"Такого не має бути, тому що це робота і кожна робота має бути оплачуваною. Це не просто класно помалювати. Якщо ви це робите на постійній основі, розвиваєтесь, то треба відноситися до цього як до повноцінної роботи", — наполягає художниця.
"Хочеться залишити після себе трохи більше радості"
Жінка переконана, що мистецтво відіграє важливу роль, особливо у сьогоднішніх реаліях. Вона розглядає творчість як своєрідну терапію, яка допомагає людям зміщувати фокус із негативного на позитивне.
"У такі темні часи творчість буде витягувати з цього виру подій. Насправді дуже складно жити, коли постійно вибухи, немає світла, коли холодно. Творчість, мені здається, допомагає трохи вирвати людину з тих обставин, і трохи дає можливість відволіктися", — сказала вона.
Діна планує продовжувати розвиватися як художниця, більше подорожувати Україною та світом, залишаючи яскраві розписи в різних місцях.
"Хочеться залишити після себе трохи більше радості, тому що мені здається, що яскраві малюнки, розписи, картини, вони додають людям радості", — резюмувала художниця.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
