Перейти до основного змісту
"Ми боремося за майбутнє": історія прикордонника з Одещини Анатолія Слюсаренка

"Ми боремося за майбутнє": історія прикордонника з Одещини Анатолія Слюсаренка

Анатолій Слюсаренко з Ізмаїла понад 12 років працював на торговельному флоті. Але після початку повномасштабної війни залишив море й став одним із тих, хто організовував оборону свого міста. Згодом він вступив до лав прикордонників, пройшов Херсон, Донбас і Сумщину. А у перервах між відрядженнями їздить на мотоциклі та пише музику.

"Я не міг повірити, що це не страшний сон"

До війни Анатолій будував кар’єру суднового механіка третього класу. Він закінчив Одеську національну морську академію, працював у торговельному флоті й не уявляв життя без моря. Усе змінилося 24 лютого 2022 року, розповів чоловік:

"Я прокинувся, як завжди, взяв телефон, почав читати новини. І не міг повірити, що це не жахливий сон. Виявилось, що все — реальність".

За два дні разом із друзями він пішов до військкомату, щоб вступити до територіальної оборони. Але добровольців тоді не приймали.

"Ми боремося за майбутнє": історія прикордонника з Одещини Анатолія Слюсаренка
Анатолій Слюсаренко. Суспільне Одеса

"Місто треба було обороняти своїми силами"

Не чекаючи наказів, Анатолій із друзями створив у Ізмаїлі волонтерсько-партизанський рух. У приміщенні, де тепер стоїть його мотоцикл, тоді виготовляли коктейлі Молотова, збирали пляшки й будували укріплення.

"Ми зрозуміли, що можемо залишитися самі. Почали організовувати оборону міста. Тут зробили хаб. Люди приносили пляшки, допомагали. Навіть безпритульні долучалися — усі хотіли бути корисними", — згадує Анатолій.
"Ми боремося за майбутнє": історія прикордонника з Одещини Анатолія Слюсаренка
Коктейлі Молотова, які виробляли Анатолій з друзями. Фото з особистого архіву військового

"Херсон став військовим хрещенням"

Коли більшість волонтерів підписала контракти, Анатолій теж вирішив іти до війська. У вересні 2022 року він вступив до комендатури швидкого реагування прикордонних військ, а вже в грудні отримав перше відрядження — на щойно звільнений Херсон.

"Ми утримували позиції п’ять місяців і двадцять діб. Це було моє військове хрещення".

Після Херсонщини були відрядження на Донбас і Сумщину. Там підрозділ зазнав перших втрат.

"Ми всі боїмося, ніхто не хоче вмирати. Але я знаю, заради чого тут. Хочу, щоб моя сім’я, мої діти й онуки жили у вільній країні. Це наша відповідальність".
"Ми боремося за майбутнє": історія прикордонника з Одещини Анатолія Слюсаренка
Анатолій Слюсаренко під час служби. Фото з особистого архіву військового

"Я також людина"

Попри війну, Анатолій знаходить час для життя. Він — віцепрезидент місцевого відділення мото-клубу Rd MC. Разом із дружиною проїхав понад 5,5 тисячі кілометрів через Румунію, Болгарію, Туреччину та Грузію. У вільний час пише музику, робить аранжування за допомогою штучного інтелекту й веде власний YouTube-канал.

"Я також відпочиваю. Я також людина. У мене є захоплення — мотоцикли, музика. Моя жінка теж водить байк. Після перемоги хочу зробити навколосвітню подорож і відновити свій гурт".
"Ми боремося за майбутнє": історія прикордонника з Одещини Анатолія Слюсаренка
Анатолій Слюсаренко з дружиною на байках. Фото з особистого архіву військового

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

Топ дня
Вибір редакції
На початок