В Одесі діє притулок, де знайшли прихисток близько 250 котів. Його створили на території монастиря, а після початку повномасштабного вторгнення сюди почали масово приносити тварин, яких люди не могли забрати з собою за кордон. Тепер за кожним з пухнастих дбають черниці — годують, лікують і дають їм відчуття безпеки.
У приміщенні притулку для котів, наповненому муркотінням і запахом корму, черниця Марія обережно бере на руки триколірну кішку. Поруч на підлозі розважаються ще декілька десятків котів різних порід, кольору та віку — усіх їх врятували. Жінка розповідає, що ця кішка, як і всі інші, має власну історію порятунку.
"Викинули навпроти храму ось цю кішечку і п’ятеро кошенят. Слава Богу, знайшли за гарячими слідами, вони не встигли виснажитися, десь забитися. Ми її спіймали, принесли разом з кошенятами. Імунітет дуже слабкий у всіх був. Я назвала її Юта", — додає черниця.
На власній лежанці відпочиває чорна кішка, яку Марія лагідно називає "британочкою". Каже, що імʼя ще не придумала, але вже звикла до такого звертання.
"Прийшов чоловік і просто викинув її. І добре, що вона не забилася десь під кущі, бо вона вже виснажувалася б і серйозніше захворіла. Там один парафіянин побачив, прийшов, і ми її швиденько принесли сюди. Але вона травмована кішка, тому що вона звикла бути однією", — розповідає жінка.
Кішку на імʼя Нюша, розповідає Марія, як і багатьох інших, кинули під ворота монастиря. Вона має "свавільний" характер, на відміну від "британочки", та прагне незалежності від людей.
На думку ігуменії Серафими, у притулку ніколи не буває тихо. Щодня тут доглядають десятки котів — прибирають, лікують та стежать, щоб ніхто не залишився голодним. Серафима розповідає, що притулок існує вже багато років, але особливо активізувався після початку повномасштабного вторгнення.
"Нам почали масово приносити котиків ті, хто виїжджав за рубіж. Рекорд — підкинули 16 котів за один день. Але ці тваринки, яких покинули хазяї, які потрапили в оцю ситуацію, вони потрапили в добрі, гарні руки. Ми намагаємося кожному дати своє тепло, свою любов, свою допомогу. Зараз у нас близько 250 котів. Всі до одного — ті, кого люди покинули", — каже жінка.
Коли в притулку зʼявляються нові котики, за словами ігуменії, в першу чергу їх оглядають та лікують, стерилізують. Кожен з врятованих проходить карантин, аби точно не заразити інших. Декого вдається прилаштувати:
"Ми обов'язково підтримуємо зв'язок з котобатьками. Вони з нами діляться фотографіями, відео. І нам дуже-дуже приємно бачити, як в новій гарній хаті, оцей наш колективний, як то кажуть, кіт бавиться і почувається царем, королем, улюбленцем. Цей кіт тепер має власну сім'ю. Ну яке ж може бути ще більше щастя?", — додає Серафима.
Черниці та доглядальниці за котами наголошують, що найзаповітніша мрія — це віднайти для котів з притулку люблячі серця, які заберуть їх та подарують дім.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
