Що зараз відбувається з Чорним морем — в ексклюзивному інтерв’ю Суспільному розповів Віктор Коморін з Українського наукового центру екології моря. Еколог пояснив, як війна та забруднення змінюють морську екосистему і які наслідки це має для життя узбережжя. Він також дав поради, як мешканці та влада можуть допомогти морю відновитися.
"Ми знаємо, яким було море до війни"
Що сьогодні відбувається з Чорним морем і що, можливо, вже безповоротно втрачено з початку повномасштабної війни?
Передусім треба розуміти, що ми сьогодні не маємо змоги вийти в море для повноцінних досліджень, як це було до війни. У 2021 році Україна затвердила морську природоохоронну стратегію в межах європейської Директиви з морської стратегії. Тоді ми провели повну базову оцінку стану Чорного моря — від шельфу до глибоководних частин. Тобто ми маємо повний зріз, яким море було до війни: від мікроорганізмів до дельфінів, від рівня забруднення до стану біоти.
Зараз же отримуємо дані лише з трьох джерел — проб біля узбережжя, супутникових знімків та математичних моделей. І хоча цього небагато, ми бачимо загальну картину.
Після підриву Каховської ГЕС загинуло понад половину мідій біля Одеси
Одним із найпотужніших екологічних ударів по морю стала катастрофа Каховської ГЕС. Разом із прісною водою в море потрапили мільйони тонн забруднених речовин. У 2023 році жителі Одеси бачили, як уздовж узбережжя пливли "острови сміття" — частини дахів, уламки будівель, мертві тварини.
У результаті загинуло понад 50% мідій біля Одеського узбережжя. Це як лакмусовий папірець — індикатор загального стану моря. Мідії не витримали зміни солоності, токсичних речовин і температурних коливань.
"Достеменно невідомо, скільки дельфінів загинуло під час війни"
Ще одна болюча тема — дельфіни. Цифри різняться: від кількох тисяч до десятків тисяч. Що відомо насправді?
Так, у 2022 році дійсно було багато мертвих дельфінів. Але вже у 2023–2024 роках кількість зменшилася. За нашими даними, на узбережжях усіх країн Чорного моря (крім Росії, бо даних звідти немає) тоді знайшли близько тисячі тіл.
Дехто екстраполював це число й отримав "50 тисяч", але це некоректно. Природні процеси не лінійні. Ми передавали зразки тканин дельфінів до лабораторій ЄС, але єдиної причини загибелі не встановлено. Ймовірно, це комплекс факторів: хвороби, паразити, зміни середовища. До речі, у 2017 році спостерігалося навіть на 20% більше смертей дельфінів через епізоотію — масштабний спалах хвороби.
"Море самоочищується, але вже не так, як раніше"
Минуло вже понад півтора року після підриву Каховської ГЕС. Чи встигло море відновитися?
Так, стан дещо кращий, ніж улітку 2023 року, море поступово самоочищується. Але наслідки схожі на хронічну хворобу. Тепер навіть незначні зміни — напрямок вітру чи коливання температури — можуть викликати цвітіння води, гіпоксію або аноксію. Це означає, що екосистема вийшла зі стійкої рівноваги й реагує на будь-які подразники значно гостріше.
"Риби можуть містити токсини — особливо придонні"
Попри це, на одеських пірсах знову рибалки. Наскільки це безпечно?
Не зовсім. У рибі, особливо придонній, ми фіксуємо важкі метали та органічні токсини. Якщо ловити стару рибу, яка прожила у забрудненій зоні понад п’ять років, вона може бути небезпечною для людини. Ці речовини накопичуються по трофічному ланцюгу — від планктону до риб, від риб до дельфінів і, зрештою, до людини. Це вже ланцюг токсинів, який замикається на нас самих.
"Мазут з російських танкерів міг дійти до всіх країн Чорного моря"
У грудні 2024 року стався витік мазуту з двох російських танкерів. Чи залишилися його наслідки?
Росія й досі не зробила жодних офіційних заяв. Але ми бачили плями мазуту по всьому узбережжю Криму — від Тарханкута до Керчі. Є ймовірність, що мазут потрапив у головну чорноморську течію, яка омиває узбережжя всіх країн регіону. Через кілька тижнів подібні плями знайшли і на українському узбережжі — біля Тузлівських лиманів, Крижанівки, Фонтанки. Ми зробили хроматоспектрограми проб — це, по суті, "відбитки пальців" забруднювача. Аналіз показав, що частина мазуту була з одного джерела, інша — з іншого. Але довести, що саме з російських танкерів, поки складно — немає офіційних зразків.
"Ми збираємо докази екологічних злочинів Росії"
Чи можна сказати, що ви фактично збираєте докази екологічних злочинів Росії? І чи реально притягнути її до відповідальності?
Так, ми збираємо доказову базу — разом із Держекоінспекцією та іншими установами. Усе передається до прокуратури, відкриті кримінальні справи. Згодом їх об’єднають і подадуть до міжнародного суду. Але цей процес тривалий. Для прикладу, позов України щодо будівництва Керченського мосту подали ще в Мінську, а суд у Гаазі розглянув справу лише через вісім років. Тож зараз головне — фіксувати, документувати, щоб після війни ми могли науково довести, яку шкоду завдано Чорному морю.
"Паличка від чупа-чупсу теж потрапить у море"
І останнє запитання. Що сьогодні може зробити кожен з нас — і міська, і національна влада — аби дати Чорному морю шанс на відновлення?
Почнемо з простого: не смітити навіть у місті. Та сама паличка від чупа-чупсу, яку викинули на асфальт, зрештою потрапить у море. А потім — у живі організми, які ми їмо. Це розуміння треба виховувати з дитинства. Якщо діти розумітимуть, що їхній вчинок впливає на море, виросте покоління, яке його поважає.
На рівні влади — потрібен контроль за забрудненнями, ефективна робота комунальних служб. Приємно, що в 2023 році Одеса швидко відреагувала на екологічні наслідки після підриву ГЕС — пляжі прибрали, ввели карантин.
На національному рівні триває імплементація Європейської директиви з морської стратегії. Ми продовжуємо цю роботу навіть під час війни, попри відключення електрики й обстріли. Європейська комісія високо оцінила зусилля України. Ми маємо виконати всі стандарти до 2030 року.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
